Decision № 62569722, 03.11.2016, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2016 Справа № 907/614/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекссервіс", м. Луцьк

до відповідача приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я", с. Сойми Міжгірського району

про стягнення 722 842,14 грн.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Промтекссервіс", м. Луцьк подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я", с. Сойми Міжгірського району 722 842,14 грн. заборгованості за Договором поставки № 15/09-2014 від 15.09.2014 року

Представник позивача, присутня в судовому засіданні 12.10.2016 року, позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач та його уповноважений представник, присутні в судовому засіданні, наявну заборгованість пере позивачем визнають. У наданих суду письмових поясненнях по суті позовних вимог відповідач зазначає, що отриману від позивача згідно Договору поставки № 15/09-2014 від 15.09.2014 року продукцію частково оплачено; кошти в сумі 722 842,14 грн., що є предметом спору, товариство наразі немає можливості перерахувати позивачу через складне фінансове становище.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою представників сторін, суд оголошував перерву до 03.11.2016 року для можливого погашення боргу чи врегулювання спору.

Після оголошеної перерви, 03.11.2016 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, інформація (заяву) щодо погашення боргу чи врегулювання спору до суду не надходили.

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, на виконання умов Договору поставки № 15/09-2014 від 15.09.2014 року, поставив відповідачеві продукцію (полотно неткане) на загальну суму 778 042,14 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 972 від 30.09.2014 року, № 983 від 06.10.2014 року, № 987 від 08.10.2014 року та товарно - транспортними накладними: № 233 від 30.09.2014 року, № 247 від 06.10.2014 року, № 251 від 08.10.2014 року, долученими до матеріалів справи.

Відповідач вартість отриманої продукції, за умовами па. 4.2. Договору, повинен був оплатити в строк до 10 днів з моменту отримання видаткової накладної. Незважаючи на те, що поставку товару позивач здійснив у 2014 році і строки оплати стекли, відповідач товар оплатив частково на суму 55 200,00 грн.

Враховуючи наведене, позивач з метою добровільного врегулювання спору звернувся до відповідача з вимогою сплатити вартість отриманого товару у повному обсязі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар випливає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Відтак, обов'язок відповідача оплатити товар з огляду на приписи ст. 692 ЦК України виникає з моменту його прийняття.

Однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам Договору поставки № 15/09-2014 від 15.09.2014 року вартість отриманого товару у визначений термін та у повному обсязі не виконав.

За розрахунками позивача, сума заборгованості станом на день звернення з позовом в суд та прийняття судом рішення складає 722 842,14 грн., яка доведена та обґрунтована позивачем та визнана відповідачем у письмовому відзиві та усно представником відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 722 842,14 грн. суд задовільняє шляхом стягнення даної суми у примусовому порядку.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44 - 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я" (90033, Міжгірський район, с. Сойми, 71-А; код ЄДРПОУ 32672559) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекссервіс" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1; код ЄДРПОУ 37320007) суму 722 842,14 (сімсот двадцять дві тисячі вісімсот сорок дві гривні 14 коп.) боргу суму 10 843,00 (десять тисяч вісімсот сорок три гривні) на відшкодування сплачених судових витрат.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Бобрик Г.Й.