Court ruling № 62493945, 20.10.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

20 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Волкова О.Ф.,

суддів: Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,-

розглянувши заяви державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року та від 15 червня 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 червня 2016 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, якою було скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та постановлено позов задовольнити в повному обсязі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних й тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 13 травня 2013 року, 14 січня 2015 року та 27 січня 2016 року (№№ К-1675/10, К/9991/72258/12, К/800/16881/13, відповідно).

Ухвалою судді Верховного Суду України від 8 вересня 2016 року заяву ДПІ було залишено без руху через те, що до неї не додано документ про сплату судового збору та надано строк на усунення зазначених недоліків до 13 жовтня 2016 року. 17 жовтня 2016 року до Верховного Суду України надійшло клопотання про усунення недоліків заяви з документом про сплату судового збору.

Крім того, 12 вересня 2016 року ДПІ подала до Верховного Суду України заяву, про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, що на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 28 січня 2016 року та 3 грудня 2015 року (№№ К/800/6153/15, К/800/10164/15, відповідно).

Оскаржуваною ухвалою було відмовлено в задоволені касаційної скарги та залишено без змін додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, якою суд вирішив питання про розподіл судових витрат.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заявах доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ, або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Вказана норма встановлює виключні підстави перегляду судових рішень при неоднаковому застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Крім того, частина третя статті 236 КАС містить застереження, відповідно до якої - не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 236, 240 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення для перегляду ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року та від 15 червня 2016 року.

Суддя-доповідач О.Ф. Волков

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко