Справа № 815/7243/15
Провадження № 2а/522/424/16
УХВАЛА
06 жовтня 2016 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Тарасова А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко О.О.,
розглянувши в залі суду в м. Одесі клопотання виконавчого комітету Одеської міської ради про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування розпорядження, рішення та свідоцтва про право власності, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування розпорядження, рішення та свідоцтва про право власності.
Предметом даного адміністративного позову є скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.12.2009 року № 1299 «Про надання громадянці ОСОБА_2 містобувних умов та обмежень з реабілітації квартири № 10, розташованої у внутрішньодворовому флігелі за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 8, з пристосуванням горища під мансардне приміщення», скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.03.2011 року № 237 «Про присвоєння номеру квартирі, яка розташована в житловому будинку за адресою: вул. Маразліївська, 8», скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на квартиру № 9а, від 30.06.2011 року серії САЕ № 418336, виданого виконавчого комітету Одеської міської ради.
Представник виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_3 подав клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на ту обставину, що оскаржувані позивачем рішення ВК ОМР та ПРА ОМР є ненормативними актами, та відповідно до положень пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 в (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, що в подальшому унеможливлює їх скасування чи визнання нечинними, та відповідно, можливості захисту порушених прав позивача в порядку адміністративного судочинства. Крім того, оскаржувані рішення відповідачів безпосередньо не стосувалося прав позивача, оскільки не містили конкретних приписів по відношенню до нього, що у свою чергу виключає існування між позивачем та відповідачами правовідносин, заснованих на реалізації субєктом владних повноважень його управлінських функцій, тобто публічно-правових відносин, спір у яких належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.У звязку з цим, а також тим, що підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом є намір позивача захистити свої майнові права, оскільки позивачем у справі по суті оскаржується правомірність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, такий спір не має ознак публічно- правового та підлягає вирішенню в порядку цивільного чи господарського судочинства в залежності від суб'єктного складу сторін.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти заявленого клопотання про закриття провадження по справі.
Представник відповідача ПРА ОМР ОСОБА_5 підтримав клопотання про закриття провадження по справі.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі з наступних підстав.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2007 року за ОСОБА_6 визнано право власності на горище загальною площею 120, 1 кв. м. у будинку № 8 по вулиці Маразліївській у м. Одесі.
Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.12.2009 року № 1299 «Про надання громадянці ОСОБА_2 містобувних умов та обмежень з реабілітації квартири № 10, розташованої у внутрішньодворовому флігелі за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 8, з пристосуванням горища під мансардне приміщення», було вирішено: 1.Надати гр.. ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження з реабілітації квартири №10, розташованої у внутрішньодворовому флігелі за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 8, з пристосуванням горища під мансардне приміщення. 2. Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради (ОСОБА_7О.) видати гр. ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження з реабілітації квартири №10, розташованої у внутрішньодворовому флігелі за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 8, з пристосуванням горища під мансардне приміщення.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.03.2011 року № 237 «Про присвоєння номеру квартирі, яка розташована в житловому будинку за адресою: вул. Маразліївська, 8», було присвоєно квартирі, загальною площею 95,2 кв. м., в т.ч. житлова - 68,4 кв.м., власником якої в цілому є громадянка ОСОБА_2, яка розташована в житловому будинку за адресою: вул. Маразліївська, 8, номер 9а.
30.06.2011 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.03.2011 року № 237, сертифікату відповідності від 22.12.2010 року № 15001654; замість рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2007 року, справа № 2-5571/07 2007р., гр. ОСОБА_2 виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на квартиру № 9а, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 8.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2007 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволені позову ОСОБА_2 про визнання права власності на горище житлового будинку - відмовлено. Отже, підставою предявленого позивачем адміністративного позову є припинення права власності ОСОБА_2 на горищне приміщення - квартиру № 9а по вул. Маразліївська, 8 у м. Одесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.Вищевикладене вказує, на те, що в порядку адміністративного судочинства належить розглядати саме публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при реалізації владних управлінських функцій. Натомість, варто зауважити, що оскаржувані рішення виконкому та райадміністрації є ненормативними актами, та відповідно до положень пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 в (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, що в подальшому унеможливлює їх скасування чи визнання нечинними, та відповідно, можливості захисту порушених прав позивача в порядку адміністративного судочинства.
Оскаржуваними рішеннями передбачалась видача виконкомом відповідних містобудівних умов та обмежень та присвоєння райадміністрацією номеру квартири. Фактом виконання відповідних обовязків такі рішення є виконаними у звязку з чим їх дію вичерпано, що унеможливлює їх скасування.
З приводу можливості оскарження до адміністративного суду ненормативних актів Верховний суд України дійшов до висновку у постанові від 11.11.2014 року (справа № 21-405а14), що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Враховуючи те, що виниклі правовідносини є цивільно-правовими, такий спір не має ознак публічно- правового та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у справі, оскільки відповідний спір, що виник, підвідомчий загальним судам, що розглядають справи в порядку цивільної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 157,158,160 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування розпорядження, рішення та свідоцтва про право власності - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 5- денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.В. Тарасов
06.10.2016
The court decision No. 62255685, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 06.10.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 815/7243/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: