АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 646/4797/16-п Суддя першої інстанції: Салайчук С.М.
Провадження: 33/790/517/16 Доповідач: Курило О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Коршун І.О., без участі правопорушника ОСОБА_2, належним чином повідомленого про розгляд справи, з участю його захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з участю представника СДПІ Майорової Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2016 року,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою вищевказаного районного суду ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 162 - 1 КупАП (в резолютивній частині помилково механічно вказано ч.1 ст. 163 -2 КУпАП), призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 275 горн. 60 коп. (а.с.36).
Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу в якій міститься прохання постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі (а.с. 39-40).
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що справа в суді першої інстанції була розглянута за його відсутності, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права та що при постановленні рішення суд неповно з'ясував всі фактичні обставини справи.
Дослідивши матеріали справи, визначивши думку захисників апелянта, викладену в апеляційній скарзі та вислухавши їх у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника СДПІ, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Як встановив суд першої інстанції, ухилення від повернення до України в передбаченому законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), а саме: в порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в результаті чого, станом на 10.02.2016 року не повернуто виручку в іноземній валюті по експортних контрактах з нерезидентом «Trade Trans Union S.R.O», Чехія: № ТТU/НКZ-2302/15 від 23.02.2015 року в сумі 721 929,93 доларів США (18 730 136, 34 грн.) та № СНКZTTU -2302/15 від 23.02.2015 року в сумі 72 603, 28 доларів США (1 883 658, 34 грн.)
Суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначив, що він працює директором ПРАТ «Харківський коксовий завод» та 12.04.2016 року на підприємстві була проведена позапланова перевірка працівниками СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові, внаслідок якої було складено акт № 32/28-09-14-01-12/24481702 від 12.04.2016 року та складений протокол №74 про адміністративне правопорушення від 12.04.2016 року, серії АА № 710540. Не погоджуючись з висновком перевірки було подано скаргу до Міжрегіонального Головного управління ДФС.
Що стосується винуватості ОСОБА_6, то вона підтверджується матеріалами справи, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення № 74 від 12.04.2016 року, серії АА № 710540, актом перевірки № 32/28-09-14-01-12/24481702 від 12.04.2016 року (а.с. 2, 4-18).
За таких обставин, судом першої інстанції при розгляді справи вірно встановлено, що ОСОБА_6, обіймаючи посаду директора ПРАТ «Харківський коксовий завод», являючись службовою особою, ухилився від повернення в Україну у передбачений законом строк виручки в іноземній валюті.
Отже, суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_6, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2016 року обгрунтованою, підстав для її скасування за доводами, які викладені в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ :
Поновити апелянту строк на оскарження.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2016 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн., із стягненням судового збору, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
В порядку ст. 294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області О.М. Курило
The court decision No. 62252011, Kharkiv Regional Court of Appeal was adopted on 04.10.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 646/4797/16-п. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: