Court ruling № 62093321, 11.10.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26628/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1») на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2016 року представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» звернулася з касаційною скаргою на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, якими відмовлено у відкритті провадження у справі у зв’язку з тим, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про відкриття провадження у справі. Вказується на те, що спір є публічно-правовим.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Виходячи з положень зазначених норм, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Контроль за виконанням судових рішень у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України. За правилами статті 121-2 цього Кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

При тлумаченні зазначених норм права, Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-278а15) вказав, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів..

Згідно фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, спір виник стосовно рішення державного виконавця, винесеного під час виконання наказу господарського суду, при цьому позивачем виступає стягувач за наказом господарського суду в особі ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Отже, правильними є висновок судів, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є постанова державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судових рішень, прийнятих в порядку господарського судочинства і скаржником виступає стягувач.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко