Court ruling № 62059367, 18.10.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/22187/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9971 Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

15 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року разом із заявою про поновлення строку на її касаційне оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки така подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, і позивач, порушуючи питання про поновлення цього строку, не додає до касаційної скарги належних доказів, які б підтвердили поважність причин його пропуску. Заявникові надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних недоліків, а також на виконання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: подання документа про сплату судового збору або копії документа, що надає право на пільги щодо його сплати.

ОСОБА_1 27 вересня 2016 року надіслав до суду касаційної інстанції заяву на виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року, в якій зазначає, що від сплати судового збору він звільнений. Поважність причин пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою позивач обґрунтовує тим, що копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року отримано ним у липні 2016 року, а про те, що розгляд справи в апеляційному суді відбувся 23 травня 2016 року він дізнався випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень. Разом з тим, ОСОБА_1 вважає, що строк на касаційне оскарження він пропустив з поважних причин - у зв'язку з хворобою та стаціонарним лікуванням у період з 17 червня по 7 липня 2016 року.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року постановлена у відкритому судовому засіданні, повний текст її виготовлений 24 травня 2016 року, однак касаційну скаргу позивач направив до Вищого адміністративного суду України тільки 12 серпня 2016 року, тобто більше ніж через два місяці після ухвалення апеляційним судом рішення.

Згідно частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За правилами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України на осіб, які беруть участь у справі, покладено обов'язок надання доказів, тобто будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, пояснень сторін та письмових доказів.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (про поновлення строку на касаційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Вивчивши доводи, викладені заявником у касаційній скарзі щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та матеріали касаційної скарги вважаю, що наведені ОСОБА_1 причини подання касаційної скарги на вказане судове рішення тільки 12 серпня 2016 року не є поважними.

З листа Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року № 01-21/1578/16 вбачається, що копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року надіслано супровідним листом від 26 травня 2016 року № 876/1169/16/16 на адреси осіб, які брали участь у справі, в тому числі і на адресу ОСОБА_1 Крім того, з наданих позивачем пояснень слідує, що про постановлення апеляційним судом ухвали від 23 травня 2016 року він дізнався 25 травня 2016 року, після чого слідкував за наявністю її тексту у Єдиному державному реєстрі судових рішень, де її було опубліковано, з його слів, після 10 червня 2016 року. До того ж, отримавши листа Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року з роз'ясненнями, до суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою лише у липні 2016 року.

Посилання ОСОБА_1 за стаціонарне лікування у період з 17 червня по 7 липня 2016 року не може слугувати належним доказом для доведення обставин поважності причин пропуску процесуального строку, оскільки таке відбулося вже після закінчення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.

Заявником не надано до суду касаційної інстанції доказів, які б свідчили про невиконання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, і доказів вжиття ним своєчасних та належних мір для того, аби не пропустити строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року. Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є суперечливими та такими, що не вказують на наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених належними доказами, для звернення з касаційною скаргою у строки, визначені частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки надані матеріали не можуть слугувати відповідними та достатніми доказами для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, то відповідно до вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9971 Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман