Decision № 61334001, 25.08.2016, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/3907/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Станкевича В.А.

з участю секретаря Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 на рішення Южного міського суду Одеської області від 22 березня 2016 року,-

встановила:

22.11.2013 року позивач ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. звернулась до суду з вищезазначеним позовом, уточнивши його остаточно 29.02.2016 року /а.с.144-145/ про поділ спільного сумісного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами 06.12.1986 року зареєстровано шлюб, від якого вони мають двох синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 09.12.2013 року шлюб між ними розірвано.

Розподілу підлягає таке спільне сумісне майно подружжя - 1/2 частка двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яку просить передати у її власність.

Залишити у володінні ОСОБА_3 грошові кошти виручені від продажу автомобілю «Тойота Хайс» реєстраційний номер НОМЕР_1, гаражу та збереження в банківських установах в загальному розмірі 128 312,68 грн. та стягнути з неї на користь відповідача вартість недоотриманої частки у спільному майні в розмірі 21 858,66 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 22 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що вищезазначене рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. звернулась до суду з апеляційною скаргою про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.1986 року сторони уклали шлюб.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 09.12.2013 року шлюб між сторонами розірваний та відновлено позивачу дошлюбне прізвище «Білоус» (а.с.44).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.5-6).

Позивач ОСОБА_2 /ОСОБА_6/ М.А. зазначає, що в період шлюбу сторонами набуто квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року (а.с.8-9), автомобіль НОМЕР_2, вартістю 120 000 грн., металевий гараж, місце № 1/439 на автостоянці № 40 Одеської обласної організації ВСА (Сичавські гаражи), вартістю 12 000 грн., вклад в AT Банк „ОСОБА_8 та Кредит" в розмірі 28 000 грн. та відсотки за вкладом у розмірі 5069, 68 грн.(а.с.21), та кошти по двом вкладам в Ощадбанку України в розмірі 5071, 50 грн., 118, 25 грн.(а.с.22).

Це майно, вважає позивач, є спільним сумісним, та підлягає розподілу.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У разі наявності в майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, неподільних речей, то в силу частини другої статті 71 СК України такі речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, з присудженням одному з подружжя грошової компенсації, замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, і за змістом частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України присудження такої грошової компенсації можливе лише за згодою того з подружжя, якому вона присуджується, а також за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі невчинення таких дій, а також невчинення одним із подружжя дій щодо припинення права другого з подружжя на частку у спільному майні, передбачених статтею 365 ЦК України, зважаючи на те, що неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу й залишає майно в їхній спільній частковій власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне визнати ? частини кварири № 62 будинку № 13 по вул. Будівельників в місті Южне Одеської області спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 /ОСОБА_6/ М.А. та ОСОБА_3 та визнати право власності за кожним по 1/4 частині спірної ? частки квартири, виходячи із засад рівності часток (ч. 1 ст. 70 СК України) та припинити право власності ОСОБА_3 на ? частину вищезазначеної квартири.

Колегія суддів вважає також необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. ? частину вартості проданого автомобіля НОМЕР_2 у розмірі 31 500 грн. /а.с.91/, оскільки доводи апеляційної скарги в тій частині, що автомобіль реалізовано уже після звернення ОСОБА_2 /ОСОБА_3/М.А. до суду з позовом про розірвання шлюбу заслуговують на увагу.

ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів звернулася 10.09.2013 року.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 09.12.2013 року шлюб розірвано та стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. на утримання дитини ОСОБА_6 з 10.09.2013 року, тобто, з дати звернення з позовом до суду /а.с.44/.

Шлюбні відносини припинені з початку вересня 2013 року та ОСОБА_2 /ОСОБА_6/ М.А., ОСОБА_3 спільне господарство з цього часу не вели, а тому можна вважати, що кошти від продажу автомобіля ОСОБА_3 не були використані на потреби сім»ї.

ОСОБА_3 не надав суду доказів, які б вказували на те, що кошти з продажу авто дійсно використані на потреби сім»ї.

Стягненню на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. з ОСОБА_3 також підлягає ? частина коштів, які знаходилися на депозитному рахунку на його ім»я в банку АТ «ОСОБА_8 та кредит» у розмірі 28000 грн., які ОСОБА_3 зняті з депозиту після розірвання шлюбу, а також відсотки за вкладом в сумі 5069, 68 грн., всього - 33069, 68 грн. Частка ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. становить 16534, 84 грн.

Окрім цього, підлягає розподілу залишок депозитних рахунків в Ощадбанку України у розмірі 118, 25 грн. та 5071, 50 грн., всього - 5189, 75 грн.:2 = 2594, 87 грн.

Стосовно вимоги ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. про стягнення коштів, отриманих від продажу гаражу, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсуні дані про набуте ОСОБА_3 право власності на гараж.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. 50629, 71 грн. /101 259, 43:2/.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв»язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, та ухвалив помилкове рішення, у звязку з чим рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Окрім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А.1 342, 31 грн. судового збору.

Також підлягає стягненню з ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 на користь держави 1283, 12 грн. судового збору, недоплаченого нею при зверненні до суду з уточненими позовними вимогами.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Южного міського суду Одеської області від 22 березня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ М.А. та ОСОБА_3.

Визнати ? частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50, 82 кв.м., житловою площею 29, 20 кв.м. спільним майном подружжя ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Визнати право власності за ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по ? частині ? квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50, 82 кв.м., житловою площею 29, 20 кв.м.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50, 82 кв.м., житловою площею 29, 20 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 50629, 71 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 на користь держави 1283, 12 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 /ОСОБА_3/ ОСОБА_4 1 342, 31 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

ОСОБА_9