Decision № 59998515, 24.06.2016, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/1173/16-ц

Провадження № 2/0203/653/2016

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи органу опіки та піклування ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи орган опіки та піклування Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради, про вселення в житлове приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач ОСОБА_1 предявила через суд позов до ОСОБА_6 на предмет вселення в житлове приміщення, посилаючись на те, що на підставі ордеру №539 від 25.04.1975 виданого Південним машинобудівним заводом ОСОБА_6, який є дідусем позивача, на сімю з трьох чоловік було надано в користування житлове приміщення в квартирі АДРЕСА_1. Позивач з дня народження у 1983 році зі своєю матірю стала проживати в зазначеній квартирі. 05 березня 2010 року дідусь позивача ОСОБА_6 помер. Після його смерті в квартирі залишилися проживати позивач, двоє її малолітніх дітей та відповідач.

14 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_6 змінила замки на вхідних дверях, не впускає в квартиру позивача та її дітей, чим порушує житлові права останніх, у звязку з чим вони вимушені тимчасово проживати в іншому житловому приміщенні.

Таким чином, позивач просить суд визнати відсутність її та її малолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1 з поважних причин та вселити позивача ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_6 до судового засідання не зявилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином. Доказів на підтвердження причин неявки не представила, не надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не скористалася правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_2 позов підтримала та просила його задовольнити.

Третя особа Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради» будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, свого представника до суду не направили.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що на підставі ордеру №539 від 25.04.1975 виданого Південним машинобудівним заводом ОСОБА_6 на сімю з трьох чоловік - його, його дружину ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_9 було надано в користування житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1.

З часу свого народження у 1983 році в квартирі АДРЕСА_2 проживає позивач ОСОБА_1, а з 2000 року є зареєстрованою в спірній квартирі, що підтверджується відомостями про місце проживання позивача зазначені у її паспорті.

1/2 квартири АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 вересня 1993 року, та 1/2 квартири належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 квітня 2016 року, виданого нотаріусом П?ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, після спадкодавця ОСОБА_6, померлого 05 березня 2010 року.

На теперішній час в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані - позивач ОСОБА_1 та її малолітні діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач ОСОБА_6, що підтверджується довідкою КП «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради».

Протягом всього періоду позивач, а в подальшому і її діти, користувалися вказаним вище житловим приміщенням, а також зареєстровані у ньому із дотримання встановленого порядку вселення та із ініціативи власників ОСОБА_6 та ОСОБА_6, що відповідає вимогам ст.ст.64,109,150,156 ЖК України.

За ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.9 Житлового Кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За ч. 1ст. 156 ЖК Україничлени сім'ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1ст. 405 ЦК України.

Згідно з ч. 2ст. 405 ЦК Україничлен сім'ї (в тому числі колишній член сім'ї) власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За змістом ч.4 ст.156 Житлового Кодексу України до членів сімї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Абзацом 7 ч. 1ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Тобто право користування житлом пов'язано з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи, про що робиться відповідний запис. Зовнішнім проявом реалізації права користування житловим приміщенням, як місцем проживання, є реєстрація фізичної особи.

Таким чином, ОСОБА_11 з часу реєстрації місця проживання набула право користування жилою площею в спірній квартирі. Крім того, як зазначено вище з часу народження позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач на даний час чинить перешкоди позивачу та її малолітнім дітям у користуванні квартири АДРЕСА_2, що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тому суд вважає за можливе вселити ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартиру АДРЕСА_2.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.88 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 218, 224-226, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та її малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартиру АДРЕСА_4 (пр. ОСОБА_12) в м. Дніпрі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 551,20 грн. (п?ятсот п?ятдесят одну гривню 20 коп.).

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко