Court ruling № 59778177, 09.08.2016, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/2216/13-ц Головуючий суддя І інстанції Шинкарчук Я. А.

Провадження № 22-ц/790/3918/16 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

09 серпня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Трішкової І.Ю.,

за участю секретаря: Новокщонової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення комплексної комісійної почеркознавчої та технічної експертизи документа по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановила:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що 24 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено догорів позики, відповідно до умов якого остання отримала 60 000 доларів США та зобов'язалась повернути вказану суму частинами не пізніше 24 березня 2011 року. 13 грудня 2012 року між ОСОБА_5, яка діяла в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за вищевказаним договором позики. Посилаючись на те, що відповідачка взятих на себе за договором позики зобов'язань щодо повернення боргу не виконала, ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_2 60 000 доларів США основного боргу, 20 926 доларів США процентів за користування коштами, 6963 доларів США 3 % річних, а також 706 000 грн. неустойки за порушення грошового зобов'язання.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений ним позов задовольнити.

09 серпня 2016 року в судовому засіданні ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, заявив клопотанням про призначення по справі комплексної комісійної почеркознавчої та технічної експертизи документа, на вирішення якої поставити запитання: В якій послідовності виконувались реквізити в договорі позики від 24 березня 2009 року (підпис, текст)? Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в договорі позики в графі «позичальник» в той самий час, яким датовано документ?».

Заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі, обговоривши клопотання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 143 ЦПК передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Як убачається із матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції 04 вересня 2013 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу, а 05 листопада 2014 року за клопотанням ОСОБА_2 - повторну судово-почеркознавчу експертизу, які було проведено відповідно експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз та Центру судових експертиз «Альтернатива», відповідно до висновків яких підпис від імені ОСОБА_2 в договорі позики від 24 березня 2009 року в графі «позичальник» виконано самою ОСОБА_2

Вказані висновки експертиз не суперечить іншим матеріалам справи, не викликають сумніви в їх правильності, а тому відсутні передбачені законом підстави для призначення комісійної експертизи.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсними договору позики від 24 березня 2009 року та договору про відступлення права вимоги від 13 грудня 2012 року. Вказаним рішенням встановлено, що 24 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала у власність 60 000 доларів США та зобов'язалась повернути їх не пізніше 24 березня 2011 року.

Обставини, для з'ясування яких представником ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення технічної експертизи документа, значення для справи не мають, а тому у задоволенні цього клопотання також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 143, 150, 303, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення комплексної комісійної почеркознавчої та технічної експертизи документа - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді