№ 58624435, 29.06.2016, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/1593/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року

15год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення (висновок),

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява (з урахуванням уточненого адміністративного позову) ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.03.2016 року, яке оформлене протоколом від 04.03.2016 року та зазначено в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.11.2015 року Наказом ГУНП в Одеській області позивача, який мав спеціальне звання «майор міліції» було призначено на посаду старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби ГУНП в Одеській області з присвоєнням спеціального звання «майор поліції» на підставі його заяви від 07.11.2015 року. В подальшому, позивача було направлено на атестування шляхом протиправного включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та повідомлення про призначення співбесіди з атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Одеській області. За результатами атестування позивача, атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Одеській області прийнято рішення (висновок): "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність". Апеляційна комісія висновок атестаційної комісії залишила в силі. Позивач вважає, що прийнятий атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Одеській області внаслідок таких порушень законодавства висновок (рішення): " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що він відповідає вимогам до поліцейського, визначеним в ч.1 ст.49 Закону України "Про Національну поліцію" - вік, освіта, володіння українською мовою, фізична та професійна підготовка. Позивач вважає, що підстав проведення атестування не було, оскільки його вже було призначено на посаду, яка не рівнозначна тій, яку він займав в МВС України, він пропрацював на посаді менше року. Позивач не належав до категорії працівників, які підлягають атестації. На думку позивача, його атестування було протиправним з огляду на те, що він не підлягав атестації. Атестація проводилась неправомочною комісією, оскільки Головою комісії був суб'єкт, який не передбачений Інструкцією, до складу комісії не входив представник профспілкового органу. Атестація проводилась необ'єктивно: без врахування професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника. Також, в ході проведення атестації було вчинено ще ряд порушень, а саме: позивачу до початку співбесіди не повідомлений персональний склад атестаційної комісії, чим порушено його право на відвід члену атестаційної комісії ГУ НП в Одеській області, передбачене абз.2 п.4 розділу III Інструкції №1465., склад атестаційної комісії №13, який затверджено Наказом №285, відрізняється від складу атестаційної комісії №13, яка прийняла рішення щодо позивача (у наказі №285 зазначений як член комісії ОСОБА_3, а підпис у протоколівчинено замість ОСОБА_3 - ОСОБА_4, позивачу ставилися питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції, які жодним нормативно-правовим актом не передбачені; відповіді на запитання не давали можливість зробити негативний висновок щодо його особи, в розпорядженні атестаційної комісії №13 були відомості, які свідчать про можливість позивача якісно виконувати покладені на нього функціональні обов'язки та відповідність його займаній посаді, які безпідставно не були враховані, при проведенні атестації атестаційної комісії №13 показники позивача по 7 критеріям, визначеним п.16 розділу IV Інструкції, а саме повнота виконання функціональних обов'язків; показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування - безпідставно не були враховані, та взагалі, на думку позивача, повністю проігноровані; єдина підстава для прийняття спірного висновку - це відповідь на питання комісії, які оцінюються суб'єктивно членами комісії.

Позивач був прийнятий на службу в органи Національної поліції України на постійній основі та відносно нього могло бути призначено проходження дострокової атестації лише з підстав, визначених у ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію". Отже на думку позивача, рішення атестаційної комісії є невмотивованим та підлягає скасуванню.

Представник відповідача /Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області/ в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, заперечень чи будь яких пояснень по суті спору до суду від останнього не надходило.

Представник третьої особи /Головного управління Національної поліції в Одеській області/ в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. 13.05.2016 року від Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшли письмові пояснення, в яких ГУНП в Одеській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до атестаційного листа позивача, за результатами атестування з тестування на загальні здібності та навички отримав 39 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 29 балів з 60 можливих. Атестаційною комісією № 13 було проведено з позивачем співбесіду, результати якої було оформлено протоколом ОП №15.00004391.0024899 від 04.03.2016 року. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією було прийнято рішення одностайно (за - 4, проти - 0), що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність, що, відповідає пп.4 п.15 розділу IV Інструкції. Тобто позивач не зміг довести належний рівень знань, що дозволяло б переглянути результати тестування. 16.03.2016 року Апеляційною атестаційною комісією апеляцію позивача одностайно відхилено. Також відповідач зазначив, що Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських позивачем не оскаржувалася. За таких обставин, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи / НП України/ в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. 13.05.2016 року від останнього надійшли письмові пояснення, в яких Національна поліція України вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування, що наказ Національної поліції України від 23.11.2015 року №102, на який посилається позивач в своєму позові, не має до останнього жодного відношення та Національна поліція України не володіє інформацією щодо обставин проходження тестування позивача.

В судовому засіданні 16.06.2016 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до листопада 2015 року проходив службу в лавах МВС України на посаді командира взводу №3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Одеси управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.11.2015 року за №275о/с «По особовому складу» відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", на підставі заяви позивача від 07.11.2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби ГУ НП в Одеській області з присвоєнням йому спеціального звання "майор поліції". Даний наказ було прийнято відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" щодо призначення тих осіб, які прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку пере атестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису з 07.11.2015 року.

Наказом Національної поліції України від 23 листопада 2015 року № 102 "Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України" з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано керівникам структурних підрозділів Національної поліції України серед іншого забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників, визначені згаданою Інструкцією.

29 січня 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області виданий наказ №133, яким прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19.02.2016 року; утворити атестаційні комісії ГУНП №№ 1-10, засідання яких проводити в робочі дні з 29.02.2016 року за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вищезазначеним наказом зобов'язано керівників структурних підрозділів апарату ГУНП, підрозділів, підпорядкованих ГУНП, начальникам відокремлених структурних підрозділів ГУНП скласти списки поліцейських підпорядкованих підрозділів, скласти атестаційні листи на поліцейських, підготувати для надання до атестаційних комісій додаткові матеріали, надати документи до управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.02.2016 року № 285 серед інших затверджено персональний склад атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області:

- голова комісії - підполковник поліції ОСОБА_6, головний інспектор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України;

- члени комісії: ОСОБА_3, представник ТОВ Телерадіокомпанія "РІО"; ОСОБА_7, представник ГО "ВО Автомайдан";

- секретар комісії - ОСОБА_8, інспектор батальйону 4 Управління патрульної поліції Національної поліції України.

Наказом ГУНП в Одеській області від 26.02.2016р. №360 внесено зміни до Наказу ГУНП в Одеській області від 18.02.2016р. №285, зокрема, виключено з персонального складу атестаційної комісії №13 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, включено до складу атестаційної комісії №13 ОСОБА_4.

Дорученням Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.02.2016 № 53 керівникам підрозділів ГУ НП в Одеській області доручено з 05.02.2016 року до 10.02.2016 року організувати та провести реєстрацію працівників, які виявили бажання пройти атестування, шляхом заповнення web-форми у внутрішній мережі МВС.

12.02.2016 року командиром взводу роти ДПС ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_9 складено атестаційний лист відносно старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1

За результатами тестування загальних навичок позивач набрав 39 балів з 60 можливих, з професійного тестування - 29 балів з 60 можливих.

Після проходження тестування, позивача було направлено на атестування шляхом включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та згідно протоколу ЗП №15.00004216.0024899 від 01.03.2016 року позивача направлено на проходження співбесіди.

Як убачається з протоколу ОП №15.00004391.0024899 від 04.03.2016р., члени атестаційної комісії №13 у складі: голова комісії ОСОБА_10, секретар комісії ОСОБА_11, члени комісії ОСОБА_7, ОСОБА_4, - під час проведення атестування ОСОБА_5 дослідили атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки за ч.5 ст.5 ЗУ «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. Членами комісії також були поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції України та інше.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення проголосовано рішення: 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (за - 4, проти - 0, рішення підтримано).

В атестаційний лист ОСОБА_1 внесено в розділ IV «Результати атестування» аналогічний висновок комісії від 04.03.2016р., підписаний головою та секретарем Атестаційної комісії №13.

З даним висновком атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області позивач ознайомлений 11 березня 2016 року, про що свідчить його підпис, із застереженням «не згоден».

Не погодившись з вказаним висновком атестаційної комісії, позивач подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону, проте Апеляційна комісія скаргу позивача відхилила.

Не погодившись з висновком атестаційної комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду про скасування такого рішення стосовно себе.

Суд частково погоджується із правовою позицією позивача, при цьому вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Аналогічний обов'язок Національної поліції України та її посадових й службових осіб щодо застосування положень Конвенції у своїй діяльності встановлений положеннями ч.2 ст.6 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини орган влади, який не є судом держави, для виконання ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, може розглядатись як "суд" у змістовному значенні цього терміну (рішення у справі Срамек проти Австрії (Sramek v. Austria), п.36).

Отже "суд" може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженої кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства (Lithgow and Others v. United Kingdom), п.201).

У пункті 108 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року, суд, розглядаючи цю справу зазначає, що ВРЮ та парламент виконували функцію розгляду справи щодо заявника та винесення обов'язкового рішення. Отже, спершу суд повинен розглянути, чи були дотримані принципи незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов'язкового для виконання рішення.

Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визначає терміном "суд" не тільки суди загальної юрисдикції, але й інші органи влади, які розглядають справи осіб, а тому повинні дотримуватись принципу незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов'язкового для виконання рішення.

Атестаційна комісія № 13 ГУ НП в Одеській області (далі - АК № 13) створювалась відповідно до положень п.2 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465 (надалі-Інструкція) з метою вирішення конкретних питань - забезпечення проведення атестації поліцейських п.п.1 п.2 Розділу ІІ Інструкції, законом передбачена процедура відводу членам цієї комісії (п.4 Розділу ІІ Інструкції), порядок здійснення її функцій визначений Розділом ІV Інструкції, також передбачено прийняття нею рішення (висновку) п.15 Розділу ІV Інструкції, яке згідно п.24 Розділу ІV Інструкції є обов'язковим для виконання.

Таким чином, АК № 13 має всі необхідні ознаки "суду" у розумінні ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року.

Виходячи з наведеної позиції Європейського суду з прав людини, суд при розгляді цієї справи повинен встановити, чи були дотримані АК № 13 ГУ НП в Одеській області принципи незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи позивача 04.03.2016 року та винесення нею обов'язкового для виконання рішення.

У пункті 150 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року, суд зазначає, що згідно з практикою Суду, метою терміну "встановлений законом" у статті 6 Конвенції є гарантування того, "що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення від 21 червня 2011 року у справі "Фруні проти Словаччини" (Frunі v. Slovакіа), заява № 8014/07, п.134, з подальшими посиланнями).

Далі у п.151 цього ж Рішення ЄСПЛ констатовано, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 4 травня 2000 року у справі "Бускаріні проти Сан-Маріно" (Вuscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та "Посохов проти Росії" (Роsоkhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ЕСНR 2003- IV).

Таким чином, ЄСПЛ зазначає, що дотримання прав особи, визначені ч.1 ст.6 Конвенції щодо розгляду її справи встановленим законом судом, буде забезпечено лише тоді, коли її справу буде розглядати суд, який створений як орган та за персональним складом призначений у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до п.п.2 п.2 Розділу ІІ Інструкції у Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

Як вже встановлено судом вище, Наказом ГУ НП в Одеській області від 18.02.2016 року № 285 було створено Атестаційну комісію № 13 ГУ НП в Одеській області та затверджений її персональний склад у кількості 4 осіб, з яких 2 особи - кадрові працівники органів Національної поліції України, 1 особа - є представником телерадіокомпанії (ОСОБА_3) та одна особа - представником громадської організації (ОСОБА_7).

Відповідно до абз.2 п.4 Розділу ІІ Інструкції кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Відповідно до процедури підготовки та проведення атестування, визначеної п.п.4 п.1 Розділу ІV Інструкції за наказами відповідних керівників органів Національної поліції України здійснюється розміщення на офіційному сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційних комісій.

Відповідачем та третіми особами не доведено, що відповідні оголошення на офіційному сайті ГУ МВС України в Одеській області та на офіційному сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо прийняття пропозицій з формування складу Атестаційної комісії №13 були розміщені.

Тобто, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, як представники громадської організації та ЗМІ відповідно, були включені Головним управлінням Національної поліції в Одеській області до складу членів Атестаційної комісії №13 ГУ НП в Одеській області, без дотримання встановленого п.п.4 п.1 Розділу ІV Інструкції порядку розміщення оголошення по набору та отримання пропозицій щодо формування складу комісії.

В подальшому член комісії ОСОБА_3 виключений зі складу комісії, із включенням до її складу іншої особи, із зазначенням в наказі №360 від 26.02.2016р. мотивів «……………у зв'язку із службовою необхідністю».

За цих обставин, суд дійшов висновку, що Атестаційна комісія №13, яка розглядала справу позивача, за порядком її формування та персональним складом не відповідає змісту поняття "суд, встановлений законом".

З урахуванням позиції ЄСПЛ, яка висловлена ним у п.156 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року, суд вважає, що при розгляді справи позивача під час проведення його атестації 04.03.2016 року відбулось порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині незабезпечення розгляду його справи "судом, встановленим законом".

Представник позивача зазначив в письмових поясненнях про те, що позивачу 04.03.2016 року перед початком проведення атестації не був повідомлений персональний склад АК № 13, що не давало можливості позивачу скористатись своїм правом на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії.

Суд вважає, що така позиція позивача цілком обґрунтована з огляду на наступне.

Так, на офіційному сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області інформація про склад вказаної атестаційної комісії оприлюднена не була.

В протоколі засідання АК № 13 від 04.03.2016 року ОП №15.00004391.0024899 відсутнє зазначення про те, що поліцейському був доведений склад атестаційної комісії та поінформовано про наявність права на відвід голові, секретарю та членам АК № 13 з підстав, визначених п.4 Розділу ІІІ Інструкції.

У пункті 120 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року, суд зазначає, що у той час процедури відводу членів ВРЮ не існувало, оскільки така процедура Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" 2004 року не передбачалася. Це вказує на відсутність належних гарантій для забезпечення відповідності провадження критерію об'єктивної безсторонності (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Мікаллеф проти Мальти" (МісаІІеf v.Маltа) [ВП], заява № 17056/06, п.п.99 та 100, ЕСНК 2009).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні констатує, що відсутність права на відвід суду, а саме не забезпечення такого права державою або самім судом вказує на відсутність належних гарантій для забезпечення відповідності провадження критерію об'єктивної безсторонності.

Таким чином, під час розгляду справи позивача Атестаційною комісією №13 (під час проходження ним атестації 04.03.2016 року) не був дотриманий принцип об'єктивної безсторонності суду через незабезпечення права на відвід голові, секретарю чи членам комісії, що згідно п.120 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року, є безумовним порушенням ч.1 ст.6 Конвенції в частині незабезпечення розгляду справи позивача безстороннім судом.

Також судом встановлено, що за час перебування в посаді старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області, покладені на позивача функціональні обов'язки (посадові інструкції) він виконував в повному обсязі. Будь-яких зауважень чи дисциплінарних стягнень за невиконання чи неналежне виконання функціональних обов'язків не має.

Зі змісту атестаційного листа вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з лютого 1997 року, з органах поліції працює з листопада 2015 року. За період служби в органах внутрішніх справ та з органах поліції зарекомендував себе з посереднього боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим співробітником. Під час несення служби здійснювач нагляд по забезпеченню безпеки дорожнього руху, наданням допомоги учасникам порожнього руху, здійснював супроводження. В побуті веде себе гідно. Але в останній час потребує за собою уваги. Здатний своєчасно виправити допущені помилки, постійно працює над їх усуненням. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. Володіє добрими організаторськими здібностями, високим почуттям відповідальності за доручену справу. Прагне до вдосконалення службової діяльності, приймає вірні рішення в складних, екстремальних ситуаціях. Сумлінно ставиться до дорученої справи, службові інтереси ставить вище за особисті. Постійно підвищує свій професійний рівень. Вміло організовує роботу та постійно турбується про підвищення результатів службової діяльності. Вміє відстояти свою точку зору, наполегливий у досягненні поставлених завдань. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, добре володіє табельною зброєю, прийоми рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі по службі. Державну та службову таємницю зберігає. У спілкуванні з громадянами ввічливий, тактовний. У побуті скромний та товариський. Курси підвищення кваліфікації не проходив. Приймав участь у антитерористичної операції. Згідно висновку прямого керівника - займаній посаді відповідає.

Таким чином, позивач під час проходження служби в органах Національної поліції належним чином виконував функціональні обов'язки, має достатній рівень освіти, має достатній досвід роботи в правоохоронній сфері, має необхідні для виконання службових завдань, як теоретичні знання, так і професійні якості, професійно та фізично підготовлений та не має будь-яких медичних протипоказань до виконання службових обов'язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищевказана інформація безпідставно не була врахована Атестаційною Комісією № 13.

Відповідно до положень ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантоване право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових й службових осіб.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, вказані правові норми Конституції України та КАС України надають право особі звернутись до суду, якщо рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст.57 ЗУ «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Згідно положень п.15 Розділу ІV Інструкції результати проходження атестації поліцейським оформлюється відповідним висновком, який може бути: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно п.24 Розділу ІV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Пунктом 28 Розділу ІV Інструкції встановлено, що керівники органів поліції, яким надано право призначання поліцейського на посаду та звільнення з посади або із служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктами 3 та 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Відповідно до п.5 Розділу VІ Інструкції встановлено, що поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією або атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції, має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення з висновком або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Тобто, МВС України текстом вказаної Інструкції та Міністерство юстиції України, зареєструвавши її підтверджують, що висновок атестаційних комісії, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції, може порушувати права поліцейського, а тому йому надається право на його оскарження.

Суд констатує, що рішення Атестаційної комісії №13, викладене у протоколі від 04.03.2016р. та атестаційному листі (розділ IV) є цілком немотивованим, містить формальні судження, без будь-якого зв'язку із особою ОСОБА_1 та особливостями проходження ним атестування.

В матеріалах, наданих на вимогу суду ГУНП в Одеській області відсутній додаток №1 до протоколу засідання комісії від 04.03.2016р. «Список осіб, щодо яких атестаційна комісія прийняла рішення, що вони не відповідають займаній посаді», в якому зазначаються підстави для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді стосовно кожної такої особи.

Відповідно до п.16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015р. №1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до пунктів 10,15 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно пункту 20 Інструкції у протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

З даних протоколу від 04.03.2016р. неможливо встановити, яким чином Атестаційна комісія №13 при прийнятті рішення стосовно ОСОБА_1 врахувала критерії, зазначені у п.16 розділу IV Інструкції, а також як відбувався всебічний розгляд усіх матеріалів, які були зібрані на ОСОБА_1, під час проведення атестування, зокрема, як були враховані результати тестування.

Отже оскаржуване рішення стосовно ОСОБА_1, оформлене протоколом від 04.03.2016р. та зазначене у розділі IV Атестаційного листа, щодо його невідповідності займаній посаді та звільнення є повністю необґрунтованим, а відтак - протиправним.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач - Атестаційна комісія №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області не довів суду правомірність оскаржуваного рішення (висновку), прийнятого стосовно позивача. Тому дане рішення (висновок) підлягає скасуванню як протиправне.

За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення (висновок) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.03.2016 року, яке оформлене протоколом від 04.03.2016 року ОП №15.00004391.0024899 та зазначено в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області 551,20 грн. судового збору на користь ОСОБА_1.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян