Справа № 815/2945/16
УХВАЛА
21 червня 2016 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши заяву Березівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області (вхід.№АВ/815/221/16 від 14.06.2016р.) про заміну сторони виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ:
Березівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою у якій просить суд замінити стягувача з Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області на Березівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Одеської області.
В обґрунтування заяви (вхід.№АВ/815/221/16 від 14.06.2016р.) про заміну сторони виконавчого провадження Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області посилається на те, що на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 16.12.2015р. №1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", з урахуванням якої реорганізовуються деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1, та перейменовуються деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, відповідно до додатку 1 територіальні органи Пенсійного фонду України, а саме: Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області, управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Одеської області реорганізуються шляхом злиття у Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 40375386). Новостворене об'єднання є правонаступником припинених юридичних осіб.
Так, судом встановлено, що 15.01.2015р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березівського міжрайонного управління юстиції Гораком І.В., за результатами розгляду заяви Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області про примусове виконання вимоги про сплату боргу №ф-127/у від 01.02.2013р. щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 4572,42грн., винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46101205, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області №ф-127/у від 01.02.2013р. щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 4572,42грн.
Відповідно до ч.1 ст.264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Стаття 264 знаходиться у розділі V Кодексу адміністративного судочинства України, який називається "Процесуальні питання, пов'язанні з виконанням судових рішень в адміністративних справах", у зв'язку з чим, на думку суду, питання про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому ст.264 КАС України, суд може розглянути лише у випадку, коли виконавче провадження державним виконавцем відкрито на підставі рішення адміністративного суду.
Водночас, порядок заміни сторони виконавчого провадження передбачено положеннями ст.378 Цивільного процесуального кодексу України, яка міститься у розділі VІ "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що оскільки вимога УПФУ в Березівському районі Одеської області №ф-127/у від 01.02.2013р., на підставі якої державним виконавцем відкрито виконавче провадження, не є судовим рішенням у адміністративній справі, то відповідно в Одеського окружного адміністративного суду відсутні повноваження щодо вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 264 КАС України, оскільки вирішення даного питання передбачено розділом VІ ЦПК України.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою Березівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області (вхід.№АВ/815/221/16 від 15.06.2016р.) про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.109 КАС України, з вищенаведених підстав.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що дані правовідносини мають бути предметом розгляду в порядку приписів Цивільного процесуального законодавства України.
Керуючись ч.7 ст.9, п.1 ч.1 ст.109, ст..ст.160,165,264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження за заявою Березівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області (вхід.№АВ/815/221/16 від 15.06.2016р.) про заміну сторони виконавчого провадження.
2. Роз'яснити заявнику, що даний спір підлягає розгляду в межах положень Цивільного процесуального законодавства України.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
The court decision No. 58460258, Odesa District Administrative Court was adopted on 21.06.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 815/2945/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: