№ 58405531, 17.06.2016, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/2042/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.;

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн ОСОБА_1» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеса Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 07.04.2016 року, -

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн ОСОБА_1» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеса Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 07.04.2016 року

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю МегалайнГлобалЮкрейн з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами цієї перевірки 29.03.2016 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 1877/15-53-14-03/3872882, якимвстановленіпорушенняпозивачем:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки від 29.03.2016 року № 1877/15-53-14-03/3872882 Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 07.04.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2782006 грн. (1854004 грн. за основним платежем (податок на прибуток) та 928002 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

-від 07.04.2016 року №0000211403, яким позивачеві за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, визначено суму завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 372081,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 07.04.2016 року № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2, та вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування.

16.06.2016 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначив, що документальною перевіркою встановлено, що підприємством постачальником ТОВ «ІС-БУД» по розрахунках з ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» не відображено в складі податкових зобовязань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності загальний обсяг поставки у розмірі 1767847,96 у тому числі податок на додану вартість 294641,33 грн., внаслідок чого, відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, у зазначеного підприємства податкові зобовязання з податку на додану вартість не виникли, та як наслідок, не виникло право на податковий кредит у позивача.

Аналогічне порушення виникло внаслідок взаємостосунків з ПП «ІРІС-ПАРТНЕР».

Також перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» за 2015 рік віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 1915625 грн. від вартості робіт та будівельних матеріалів, нібито отриманих від ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ»,ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП СКН-ГРУП, ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «СПЕЦСЕРВІС КИЇВ».

Представник відповідача у письмових запереченнях зазначив, що проведеним аналізом діяльності вищезазначених підприємств, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, у звязку з відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, можливо зробити висновок, що проведені операції не є господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату , час та місце його проведення.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 КАС України: «Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта». Таким чином, суд зважаючи на надану з боку представника позивача заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд відповідно до положень ст.128 КАС розглядав справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МегалайнГлобалЮкрейн зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 04.01.2011 року за № 15809.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області здійснила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

29.03.2016 року за результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області склала акт № 1877/15-53-14-03/38572882Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МегалайнГлобалЮкрейн, код ЄДРПОУ 37476088 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року (а.с.12-54).

В акті перевірки встановлено наступні порушення з боку позивача:

1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 Декларації) всього у розмірі 372081 грн., у тому числі:

-за серпень 2015 року у розмірі 17819 грн.,

-неростаючим підсумком за вересень 2015 року у розмірі 372081 грн. (у тому числі як наслідок завищення за серпень на 17819 грн.),

-наростаючим підсумком за грудень 2015 року у розмірі 372081 грн. (у тому числі як наслідок завищення за серпень та вересень 2015 року).

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 30.12.2015 року встановлено його заниження всього на 1856004 грн., у тому числі:

-за липень 2015 року 1856004 грн.

Свій висновок відповідач мотивує тим, що при аналізі первинних документів , які являються предметом перевірки, у наслідок вищевикладених фактів, які свідчать про відсутність виконання робіт та відвантаження будівельних матеріалів контрагентами підприємства, перевіркою встановлюється юридична дефектність первинних документів.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення рішення:

-№ НОМЕР_1 від 07.04.2016 року у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання на податок на додану вартість ,у розмірі за податковим зобовязанням на 1854004 грн. , за штрафними санкціями 928002 (а.с.15);

- № НОМЕР_2 від 07.04.2016 року у звязку з чим зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 372081,00 грн.(а.с.16).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Суд встановив, що позивач здійснював фінансово господарські відносини за період, що перевірявся, із ТОВ «ІС-БУД», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «БК ФОРС», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «Сінтез-Інвест», ТОВ «СБ «Троя», ПП «Іріс-Партнер».

По фінансово господарським взаємовідносинам суд встановив, що ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1 груп» та ТОВ «Іс Буд» укладені наступні договори: №БЛК26-08 від 30.04.2015, №БЛК23-14 від 16.07.2015, №БЛКЗЗ-07 від 01.09.2015.

На виконання умов договору підряду №БЛК26-08 від 30.04.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «ІС-БУД» платежі в розмірі 620000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №3857 від 08.09.2015 на суму 120000,00грн., №3921 від 11.092.2015 на суму 200000,00грн., №3991 від 24.09.2015 на суму 300000,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором підряду №БЛК26-08 від 30.04.2015 ТОВ «ІС-БУД» були зареєстровані податкові накладні №4 від 08.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_3), №5 від 11.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_4), №11 від 24.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_5).

На виконання умов договору №БЛК23-14 від 16.07.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «ІС-БУД» платежі в розмірі 204965,47 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №5110 від 02.03.2016 на суму 129965,47грн., №5139 від 14.03.2016 на суму 75000,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №БЛК23-14 від 16.07.2015 ТОВ «ІС-БУД» була зареєстрована податкова накладна №15 від 30.09.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_6).

Роботи за договором № БЛК23-14 від 16.07.2015 ТОВ «ІС-БУД» виконані в повному обсязі таприйняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 3 за вересень 2015 року за договором № БЛК23-14 від 16.07.2015 на суму 49 639,52 грн.

На виконання умов договору №БЛКЗЗ-07 від 01.09.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «ІС-БУД» платіж в розмірі 1098208,44 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3814 від 01.09.2015 на суму 429002,44грн., №3979 від 21.09.2015 на суму 271206,00грн., №4031 від 24.09.2015 на суму 398000,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №БЛКЗЗ-07 від 01.09.2015 ТОВ «ІС-БУД» були зареєстровані податкові накладні №1 від 01.09.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_7), №10 від 21.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_8), №12 від 24.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_9).

Роботи за договором №БЛКЗЗ-07 від 01.09.2015 ТОВ «ІС-БУД» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2015 року за договором №БЛКЗЗ-07 від 01.09.2015 на суму 759422,40 грн.

Щодо фінансово-господарських відносин ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» із ПП «СКН- ГРУП» суд встановив, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ПП «СКН-ГРУП» був укладений договір підряду: №0807/1 від 08.07.2015.

На виконання умов договору №0807/1 від 08.07.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ПП «СКН-ГРУП» платежі в розмірі 2300000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3870 від 08.09.2015 на суму 2300000,00 грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №0807/1 від 08.07.2015 ПП «СКН-ГРУП» була зареєстрована податкова накладна №155 від 17.07.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_10).

Роботи за договором №0807/1 від 08.07.2015 ПП «СКН-ГРУП» виконані в повному обсязі таприйняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2015 року за договором №0807/1 від 08.07.2015 на суму 3208115,17 грн.

Суд встанови, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ТОВ «БК ФОРС» був укладений договір підряду№1206 від 11.06.2015.

На виконання умов договору №1206 від 11.06.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «БК ФОРС» платежі в розмірі 7411024,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №3437 від 14.07.2015 на суму 443254,00грн., №3438 від 14.07.2015 на суму 1874352,00грн., №3450 від 15.07.2015 на суму 1223000,00грн., №3451 від 15.07.2015 на суму 356388,00грн., №3452 від 15.07.2015 на суму 3000000,00грн., №3455 від 15.07.2015 на суму 514030,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №1206 від 11.06.2015 ТОВ «БК ФОРС» були зареєстровані податкові накладні №48 від 14.07.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_11), №49 від 14.07.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_12), №67 від 15.07.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_13), №68 від 15.07.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_14).

Роботи за договором №1206 від 11.06.2015 ТОВ «БК ФОРС» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2015 року за договором №1206 від 11.06.2015 на суму 1534979,31 грн., копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2015 року за договором №1206 від 11.06.2015 на суму 11641265,77 грн.

Суд встановив, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ТОВ «Спецсервіс Київ» були укладені наступні договорипідряду: №БЛК32-03 від 14.08.2015, №БЛК32-04 від 08.09.2015.

На виконання умов договору №БЛК32-03 від 14.08.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «Спецсервіс Київ» платежі в розмірі 86604,12 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №3859 від 08.09:2015 на суму 28270,79грн., №3894 від 10.09.2015 на суму 58333,33грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №БЛК32-03 від 14.08.2015 ТОВ «Спецсервіс Київ» були зареєстровані податкові накладні №4 від 08.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_15), №6 від 10.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_16).

Роботи за договором №БЛК32-03 від 14.08.2015 ТОВ «Спецсервіс Київ» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2016 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2016 року за договором №БЛК32-03 від 14.08.2015 на суму 352253,06грн.

На виконання умов договору №БЛК32-04 від 08.09.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «Спецсервіс Київ» платежі в розмірі 271122,73 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №3893 від 10.09.2015 на суму 125000,00грн., №3998 від 24.09.2015 на суму 146122,73грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №БЛК32-04 від 08.09.2015 ТОВ «Спецсервіс Київ» були зареєстровані податкові накладні №5 від 10.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_17), №11 від 24.09.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_18).

Роботи за договором №БЛК32-04 від 08.09.2015 ТОВ «Спецсервіс Київ» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2016 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2016 року за договором №БЛК32-04 від 08.09.2015 на суму 161785,16грн.

Суд встановив, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ПП «Сінтез-Інвест» був укладений договірпідряду: №0807/2 від08.07.2015.

На виконання умов договору №0807/2 від 08.07.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ПП «Сінтез-Інвест» платежі в розмірі 1200000,00 грн., що підтверджується копіямиплатіжних доручень №3869 від 08.09.2015 на суму 684675,00грн., №3875 від 09.09.2015 на суму 363514,00грн., №3903 від 10.09.2015 на суму 151811,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №0807/2 від 08.07.2015 ПП «Сінтез-Інвест» були зареєстровані податкові накладні №111 від 13.07.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_19), №122 від 14.07.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_20), №133 від 15.07.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_21).

Роботи за договором №0807/2 від 08.07.2015 ПП «Сінтез-Інвест» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2015 року за договором №0807/2 від 08.07.2015 на суму 310406,00грн., колією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 2 за липень 2015 року за договором №0807/2 від 08.07.2015 на суму 485202,00грн., копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 3 за липень 2015 року за договором №0807/2 від 08.07.2015 на суму 404392,00грн.

Суд встановив, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ТОВ «СБ «Троя» було укладено договір про надання послуг із охорони обєкту: №ТР01/0114 від 01.01.2014.

На виконання умов договору №ТР01/0114 від 01.01.2014 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ТОВ «СБ «Троя» платежі в розмірі 225000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3578 від 11.08.2015 на суму 225000,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №ТР01/0114 від 01.01.2014 ТОВ «СБ «Троя» була зареєстрована податкова накладна №4 від 31.07.2015 року, що підтверджується квитанцією.№1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_22).

Роботи за договором №ТР01/0114 від 01.01.2014 ТОВ «СБ «Троя» виконані в повному обсязі таприйняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Акту надання послуг №31 від 31.07.2015 за договором №ТР01/0114 від 01.01.2014 на суму 225000,00грн.

Суд встанови, що між ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» та ПП «Іріс-Партнер» було укладено договорипідряду: №030815 від 03.08.2015 року №БЛК80-03 від 23.10.2015, №БЛК80-05 від 14.12.2015.

Роботи за договором №030815 від 03.08.2015 ПП «Іріс-Партнер» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1», що підтверджується копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2015 року за договором №030815 від 03.08.2015 на суму 60851,16грн., копією Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року та копією Акту прийому виконаних будівельних робіт № 3 за грудень 2015 року за договором №030815 від 03.08.2015 на суму 34424,05грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №030815 від 03.08.2015 ПП «Іріс-Партнер» була зареєстрована податкова накладна №3 від 18.12.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_23).

На виконання умов договору №БЛК80-03 від 23.10.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ПП «Іріс-Партнер» платежі в розмірі 23420,45грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4738 від 14.12.2015 на суму 23420,45грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України) за договором №БЛК80-03 від 23.10.2015 ПП «Іріс-Партнер» була зареєстрована податкова накладна №1 від 14.12.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_24).

На виконання умов договору №БЛК80-05 від 14.12.2015 ТОВ «Мегалайн ОСОБА_1» здійснило на користь ПП «Іріс-Партнер» платежі в розмірі 100000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4797 від 24.12.2015 на суму 100000,00грн.

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України)за договором №БЛК80-05 від 14.12.2015 ПП «Іріс-Партнер» була зареєстрована податкова накладна №4 від 24.12.2015, що підтверджується квитанцією №1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_25).

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач займається наступними видами діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, штукатурні роботи, малярні роботи та скління, діяльність у сфері архітектури.

Також позивач надав суду ліцензію серії АЕ № 289299 Державно архітектурно будівельної інспекції України про господарську діяльність ТОВ «МегалайнГлобалЮкрейн» повязану із створенням обєктів архітектури.

Тобто, суд встановив, що укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Як вже було встановлено судом вище, за виконані роботи та надані послуги позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану.

Також, під час розгляду справи на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій ТОВ МегалайнГлобалЮкрейн з контрагентами ТОВ «ІС-БУД», ПП «СКН-ГРУП» , ТОВ «БК ФОРС», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «СінтезІнвест», ТОВ «СБ «Троя», ПП «Іріс-Партнер»в періоді, що перевірявся, позивач надав до суду копії первинних документів по замовникам будівництва ПАТ «КИЕВХИМСНАБ», а саме: договори, акти прийому виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, виконувалися роботи та надавалися послуги, а позивач в свою чергу здійснював оплату за виконані роботи та надані послуги з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, з огляду на матеріали справи суд встановив, що за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагенти на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним товарів та послуг від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача передбачених укладеними договорами робіт (послуг) підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Також, суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України.

Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови.

Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Тобто, суд вважає, що позивач не порушував податкове законодавство.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б вказували про безпосереднє відношення позивача до зловживань у системі відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення від 07.04.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справівиступалайогопосадовачислужбова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративнийпозовзадовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 07.04.2016 року.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МегалайнГлобалЮкрейн (код ЄДРПОУ 37476088) суму сплаченого судового збору в розмірі 47311 (сорок сім тисяч триста одинадцять), 31 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко