2-сз/490/9262/15-ц
н\п 2-сз/490/11/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2016 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Мамаєва О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору,-
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2016 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеною заявою до суду та просив повернути сплачений судовий збір за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя у розмірі 1455,00 грн.
22 квітня 2016 року матеріали заяви передані на розгляд судді.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
15 вересня 2015 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та просив суд виділити у власність відповідачу мікрохвильову піч, м'який куточок, шафу купе та визнати право власності на 1/2 частину квартири № 70, що розташована за адресою: вул.Архітектора Старова 10-Д, в м.Миколаєві та виділити у власність позивача пилосос та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири № 70, що розташована за адресою: вул.Архітектора Старова 10-Д, в м.Миколаєві, та стягнути з відповідача на користь позивача різницю між вартістю майна в сумі 2000,00 грн. .
Загальна вартість майна, яке позивач просив поділити між подружжям становила 293600,00 грн., а вартість майна, яке позивач просив виділити у його власність склала 145800 грн. та 2000 грн. - компенсація між вартістю майна (а всього 147800 грн.), при цьому позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2936,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0210030 від 14.09.205 року /а.с.9/.
Однак, судовий збір, що підлягав сплаті позивачем при поданні позову мав становити 1478,00 грн. - що становить 1% від ціни позову (145500,00 грн. + 2000,00 грн. + 300,00 грн. = 147800,00 грн.) * 1% = 1478,00 грн.
Ухвалою суду 02 лютого 2016 року позовні вимоги в частині розподілу рухомого майна залишені без розгляду на підставі заяви представника позивача. Рішенням суду від 02.02.2016р. проведено розподіл спільного майна подружжя, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частини квартири №70 по вул.Архітектора Старова, буд . 10-Д у м.Миколаєві /а.с. 37/.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, заява представника позивача підлягає задоволенню, а зайво сплачена сума судового збору у розмірі 1458,00 грн. підлягає поверненню (2936,00 грн. - 1478,00 грн. = 1458,00 грн.).
На підставі викладеного і керуючись п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.208, 209 ЦПК України , суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору - задовольнити.
Повернути ОСОБА_2 переплачену суму судового збору у розмірі 1458,00 грн., який сплачений ним через Філію "Південне РУ" АТ "Банк"Фінанси та кредит", за квитанцією № 0210030 від 14.09.2015 року на р/р 31219206700006 до ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача 37992781, з призначенням платежу: Судовий збір за позовом ОСОБА_2, Центральний районний суд м.Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя О.В.Мамаєва
The court decision No. 57749617, Centralnyi District Court of Mykolaiv City was adopted on 22.04.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 2-сз/490/9262/15-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: