Court ruling № 57613622, 20.04.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/9991/55310/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача Кравчук Ю.Г.,

представника відповідача Ткачук М.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 у справі №2270/2830/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 №0000042300.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» 06.09.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.09.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема пункту 188.1 статті 188, статті 190 Податкового кодексу України, статей 188, 259, 261 Митного кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Красилівської міжрайонної державну податкову інспекцію Хмельницької області її правонаступником - Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в сумі 297287,00грн.

За результатами перевірки Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 17.01.2012 №87/231/33965307 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 №0000042300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 371609,00грн., в тому числі 297287,00грн. за основним платежем та 74322,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про зниження позивачем бази оподаткування операцій з постачання транспортних засобів, попередньо ввезених ним на митну територію України, з огляду на застосування договірної вартості товару, що є нижчою за їх митну вартість.

Відповідно до абзацу третього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

З наведеної норми вбачається, що база оподаткування товарів, ввезених платником на митну територію України, не може бути нижчою за їх митну вартість, натомість позивачем в порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено базу оподаткування за договірною ціною, меншою за митну вартість.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податковим органом згідно переліку ввезених позивачем транспортних засобів визначено різницю між митною вартістю відповідних товарів за винятком податку на додану вартість та договірною вартістю при продажі таких товарів, на яку позивачем і було занижено базу оподаткування.

При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача на необхідність визначення бази оподаткування із застосуванням звичайних цін відповідно до абзацу першого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України , оскільки щодо операцій з продажу товарів, ввезених на митну територію України, абзац третій пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України є спеціальним.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 у справі №2270/2830/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв