Справа № 2-2960/07
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Горбань Н.І. при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування в порядку регресу, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007р. позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом до відповідача про компенсацію страхового відшкодування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29.06.2005р. на вул. Головка в м. Києві сталася ДТП з вини відповідача, який керував автомобілем "Фольцваген" д. н. з. НОМЕР_1.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується адміністративними матеріалами та даними постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2005р., згідно якої ОСОБА_1, який порушив п. п. 8.7.3, 12.1, 16.3 ПДР України, було визнано винним у вчиненні ДТП за ст. 124 КпАП України.
Внаслідок зіткнення автомобілю "ЗІЛ" д. н. з. 5374 КІУ. який належить ВАТ "АТП-2", заподіяно шкоду на 2938 грн. 39 коп., що підтверджується актом дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 0709 (1) від 7.09.2006р.
Зазначена шкода не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. Договірних зобов'язань між учасниками ДТП та МТСБУ не виникало.
Відповідно до п. 41. 1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
2
Після проведення виплати ВАТ "АТП-2" у МТСБУ виникло право зворотної вимоги о ОСОБА_1, який залишив без відповіді їхній лист від 19.06.2006р. про компенсацію витрат в добровільному порядку.
Оскільки МЬСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який вчинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 2448 грн. 66 коп., а також держмито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і просить суд їх задовольнити.
Відповідач не з'явився в судове засідання, вручити йому судову повістку за відомою суду адресою не виявилося можливим через його відсутність за вказаною адресою, про що житловим органом складено відповідний акт, тому згідно вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та постановити заочне рішення (а. с. № № 52, 53).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з підстав.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В судовому засіданні встановлено, що 29.06.2005р. о 13 год. 20 хв. на перехресті вулиць Головка-Клименка в м. Києві з вини відповідача ОСОБА_1, який управляв автомобілем "Фольцваген" д. н. з. НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль "ЗІЛ" д. н. з. 5374 КИУ, що підтверджується змістом постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2005р. (а. с. № 8).
На підставі заяви ВАТ "АТП-2" на виплату страхового відшкодування від 18.11.2005р. (а. с. № 6), акту дослідження № 0709 (1) спеціаліста-автотоварознавця від 7.09.2005р. (а. с. № № 9-13), наказу № 468 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ВАТ "АТП-2" від 13.06.2006р. (а. с. № 14) ВАТ "АТП-2" виплачено страхове відшкодування в сумі 2448 грн. 66 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 503 від 14.06.2006р. (а. с. № 15).
Лист позивача від 19.06.2006р. за № 4220 про компенсацію страхового відшкодування на суму 2448 грн. 66 коп. на адресу відповідача, який він отримав, залишився без реагування (а. с. № № 16, 17).
Таким чином, позовні вимоги позивача повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні на суму страхового відшкодування 2448 грн. 66 коп., є обгрунтовані, тому підлягають задоволенню.
3
Відповідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути державне мито на користь позивача в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. (а. с. № № 1,
2).
На підставі викладеного, ст. ст. 993, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131) страхове відшкодування в сумі 2448 грн. 66 коп., держмито в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. 00 коп., а всього 2529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 66 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя:
The court decision No. 5759339, Holosiivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 19.11.2007. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 2-2960/07. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: