№ 57488692, 28.04.2016, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року Житомир справа № 806/600/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черноліхова С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Військової частини В2731 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Військової частини В2731 щодо невиконання наказу № 138 від 09 червня 2015 року, а також зобов'язати відповідача виконати вказаний наказ у місячний строк. В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що на підставі наказу т.в.о. командира Військової частини В2731 № 138 від 09 червня 2015 року їй як дружині померлого військовослужбовця старшини ОСОБА_2 відповідач повинен був виплатити одноразову грошову допомогу на поховання, невиплачену чоловікові за життя допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб за 2015 рік, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, щомісячну надбавку за виконання особливо важливих завдань і додаткову винагороду. Перелічені кошти ОСОБА_1 до цього часу не отримала, хоча обов'язок їх виплати визнано самим відповідачем.

Позивачка до суду не прибула, просила розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача надіслав заперечення проти позову, у яких просив розглядати справу за його відсутності. Також пояснив, що право позивачки на виплату грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 не порушено. У виплаті цих коштів їй не відмовлено. Для виплати одноразової грошової допомоги на поховання у розмірі 500, 00 грн. позивачці необхідно пред'явити військовій частині оригінал довідки з міської ради про поховання ОСОБА_2 На даний час у частині є лише копія цієї довідки. Щоб отримати грошову допомогу на оздоровлення та несплачену грошову допомогу на вирішення соціально-побутових потреб військовослужбовців, ОСОБА_1 повинна особисто з'явитися і подати відповідну письмову заяву із зазначенням рахунку і банку отримувача. За таких обставин, коли позивачка жодного разу не з'являлася до військової частини, реквізити для сплати коштів не надавала, відповідач не відмовляв їй у виплаті передбачених наказом т.в.о. командира Військової частини В2731 № 138 від 09 червня 2015 року коштів, тому порушення прав ОСОБА_1 з боку відповідача допущено не було.

Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_2, що підтверджується копією рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2015 року по справі № 145/336/15-ц.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби по мобілізації.

На підставі наказу т.в.о. командира військової частини-польова пошта В2731 № 138 від 09 червня 2015 року старшину ОСОБА_2 виключено із списків особового складу частини, призваних по мобілізації, та всіх видів забезпечення з 12 лютого 2015 року.

Також т.в.о. командира військової частини наказано:

- виплатити одноразову грошову допомогу на поховання у розмірі 500, 00 грн.;

- щорічна основна відпустка за 2015 рік не надавалася, грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2015 рік не виплачувалася;

- грошова матеріальна допомога за 2015 рік для вирішення соціально-побутових потреб. передбачену наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року, не виплачена;

- виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 125 % за період служби з 01 лютого по 28 лютого 2015 року, згідно з наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року;

- виплатити щомісячну надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % за період служби з 01 лютого по 28 лютого 2015 року, згідно з наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року;

- виплатити щомісячну додаткову винагороду у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за період служби з 01 лютого по 28 лютого 2015 року.

ОСОБА_1 вважає, що при невиплаті до цього часу вказаних коштів відповідач допустив бездіяльність, яка є протиправною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає порушене право, а, відповідно, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено, а ОСОБА_1, всупереч наведеній правовій нормі, не доведено, що відповідачем порушено її права.

У наданих в письмових запереченнях проти позову поясненнях відповідач визнає право ОСОБА_1 на всі виплати, перелічені в наказі т.в.о. командира військової частини-польова пошта В2731 № 138 від 09 червня 2015 року. Єдиною причиною невиконання цього наказу відповідач зазначає відсутність письмового звернення позивачки про таку виплату і ненадання нею реквізитів рахунку у банку, на який необхідно перерахувати ці кошти.

Тобто, ОСОБА_1 порушено принцип дієвості зацікавлених осіб, який полягає у вчиненні нею активних дій як зацікавленої особи у виконанні наказу т.в.о. командира військової частини-польова пошта В2731 № 138 від 09 червня 2015 року шляхом особистої явки до відповідача для належного оформлення виплати коштів.

За таких обставин, коли Військовою частиною В2731 не порушено права та інтереси ОСОБА_1, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Черноліхов