№ 57428567, 28.03.2016, Rivne District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3268/15

28 березня 2016 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Сала А.Б., (головуючий суддя), суддів - Гломба Ю.О., Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Ілючок О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Служби безпеки України про визнання неправомірним та скасування наказу від 14.08.2015 №55 о/с,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі іменується - позивач) до Управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (надалі іменується - ЦСО «А» СБУ, відповідач), в якому позивач просив суд визнати притиправним та скасувати наказ від 14.08.2015 №55/ос щодо зменшення щомісячного преміювання у розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплат та надбавки за вислугу років.

Відповідно до вимог статті 52 КАС України, суд за погодженням з позивачем здійснив заміну первинного відповідача - ЦСО «А» СБУ на належного відповідача - Службу безпеки України.

Також, позивач звернувся до суду з позовом до СБУ, в якому просив визнати протиправним та нечинним дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, винесене начальником Управління ЦСО «А» СБУ полковником ОСОБА_4

Ухвалою суду від 28.03.2016 зазначені адміністративні справи об'єднані в одне провадження відповідно до вимог статті 116 КАС України.

Заявлені позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.07.2015 позивач був задіяний старшим наряду в оперативному заході (0/3-19), до складу якого входив співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант Уруцький. Метою заходу було забезпечення безпеки особи «С.Д.М.», який перебуває під охороною СБУ. Зазначений захід за вказівкою та за відома керівництва 2 управління ЦСО «А» СБУ здійснювався формально, тобто по мірі необхідності надання охорони. Зв'язок з особою, що перебувала під захистом СБУ, здійснювався по телефону, охорона не носила постійного характеру, а у разі необхідності співробітники виїздили для забезпечення безпеки вказаної особи. Зазвичай, як вказує позивач, охоронювана особа рідко зверталася за наданням послуг по забезпеченню безпеки у зв'язку з відсутністю такої потреби. Кожного дня по прибуттю на роботу за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 96, де знаходиться приміщення ЦСО «А» СБ України, з 8.30 до 9.00 год. позивач телефонував охоронюваній особі та з'ясовував, чи потрібна йому охорона. 10.07.2015 приблизно о 8.50 год. позивач зателефонував охоронюваній особі «С.Д.М.» та узгодив плани щодо необхідності проведення заходу з охорони саме на 10.07.2015. Охоронюваний повідомив, що на той день йому охорона не потрібна, а тому з ним були обумовлені способи термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності. У зв'язку з цим лейтенант Уруцький за вказівкою позивача займався заправкою та обслуговуванням службового автомобіля. В подальшому, приблизно о 9.20 год. позивач отримав дозвіл у безпосереднього керівника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковника ОСОБА_5 у зв'язку з поганим самопочуттям звернутися до лікаря - терапевта ОСОБА_6, медичний кабінет якої знаходиться на території Центру. Лікар ОСОБА_6 оглянула та порадила звернутися до лікаря-невропатолога в госпіталь ВМС СБУ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська, 11. Про направлення до невропатолога ОСОБА_3 доповів ОСОБА_5 та з його дозволу поїхав до госпіталю. Лікарем невропатологом госпіталю ВМС СБУ ОСОБА_7 було встановлено діагноз: залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку, наслідки перенесеної травми 13 травня 2015року) та оформлено лікарняний лист №4582 з 10 по 12 липня 2015 року. Приблизно об 11.40 год. він зателефонував Уруцькому та повідомив, що з цього часу знаходиться на лікарняному, надавши йому необхідний інструктаж по забезпеченню охорони у разі виникнення необхідності. В подальшому о 12.30 год. позивач зателефонував до свого безпосереднього начальника ОСОБА_5 та повідомив про те, що з цього дня перебуває на лікарняному. При цьому, він також повідомив ОСОБА_5, що виїздив для забезпечення безпеки охоронюваної особи «С.Д.М.» на той день не планується, а в разі виникнення такої необхідності, з охоронюваним обумовлені способи термінового зв'язку. В період з 03.08.2015 по 17.09.2015 позивач перебував у черговій відпустці. В період з 03.09.2015 по 14.09.2015 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні, у зв'язку з чим йому було продовжено відпустку до 29.09.2015. По прибуттю на службу 30.09.2015 йому стало відомо, що наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14 серпня 2015року за №55о/с, з 10.07.2015 йому знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Підставою для видачі такого наказу слугував рапорт начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України полковника ОСОБА_4 від 16.07.2015, з яким він був ознайомлений 30.07.2015 о 17.00, в його службовому кабінеті, в присутності заступників начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України полковника Чигринця та полковника Савченка. В рапорті зазначалося, що внаслідок бездіяльності позивача, яка виявилася у нездійсненні доповіді про факт залишення місця несення служби без відповідного дозволу безпосереднього начальника та фактичного залишення без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, що перебуває під охороною СБУ, позивачем створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи і тим самим грубо порушено свої функціональні обов'язки. Крім того, у рапорті також вказувалося, що згідно з вимогами статті 45 Дисциплінарного статуту ЗС України ним накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворою догани. У зв'язку з цим полковник ОСОБА_4 клопотав перед начальником ЦСО «А» СБ України полковником ОСОБА_8 про прийняття рішення щодо зниження розміру щомісячного преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Позивач вважає, що своїми діями функціональні обов'язки не порушував, дозвіл на звернення до лікаря отримав від безпосереднього керівника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковника ОСОБА_5, якого згодом у той же день повідомив про отримання лікарняного листка. Позивач категорично заперечує покликання у рапорті про залишення без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ, внаслідок чого було створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи. Так, охоронювана особа 10.07.2015 о 08 год. 50 хв. особисто йому повідомила, що допомога в охороні у той день не потрібна, а тому з нею були обумовлені способи термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності. Про це він також доповів полковнику ОСОБА_5 Крім того, про свою хворобу позивач повідомив лейтенанта Уруцького, який разом з ним перебував у наряді з оперативного заходу (0/3-19), та надав йому необхідний інструктаж по забезпеченню охорони у разі виникнення необхідності. Вважає, що стягнення було застосоване без урахування тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби, а також його попередньої поведінки, що визначено статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗС України. Так, позивач на протязі більше 20 років служби в СБ України порушень військової дисципліни не вчиняв, неодноразово брав участь у заходах АТО на території Донецької та Луганської областей. Позивач також покликається на вимоги частини 3 статті 149 КЗпП України, згідно з якими при обранні виду стягнення відповідач повинен був врахувати: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку, 2) заподіяну шкоду, 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Зазначає, що його вина у вчинення проступку відсутня, шкода охоронюваній особі не завдана, залишено поза увагою його попередню службу. Крім того, своїми діями відповідач порушив вимоги статті 97 Дисциплінарного статуту ЗС України щодо необхідності доведення до військовослужбовця про накладені стягнення, а також статті 149 КЗпП України щодо оголошення стягнення в наказі та повідомлення про це працівникові під розписку.

Враховуючи вище викладене, позивач наполягає на протиправності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Крім того, у посадових осіб відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу від 14.08.2015 №55 о/с про зниження розміру преміювання. Так, згідно з підпунктом 2.3.24.9 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБУ, затвердженої Наказом Голови СБУ №35/дск від 23.01.2008, розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку, порушення військової дисципліни. На переконання позивача, будь-яких порушень він не вчиняв, службові обов'язки виконував належним чином. Також зазначає, що згідно з вимогами статті 87 Дисциплінарного статуту ЗС України, стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Оскільки наказ №55/ос був прийнятий 14.08.2015, тому відповідачем було порушено встановлений законом 10 денний строк притягнення його до відповідальності.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, з наведених у ньому підстав, просив позовні вимоги повністю задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову та пояснив, що позивач 10.07.2015 залишив місце несення служби - наряду з оперативного заходу(0/3-19) без дозволу безпосереднього начальника - полковника ОСОБА_5, чим фактично залишив без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ, внаслідок чого було створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи. У зв'язку з цим начальником 2 управління ЦСО «А» СБ України полковником ОСОБА_4 було притягнуто ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани та 16.07.2015 складено рапорт від 16.07.2015 на ім'я начальника управління ЦСО «А» СБУ полковника ОСОБА_8 з клопотанням про зменшення розміру премії до 133%. Дії посадових осіб щодо оголошення стягнення позивачу та зменшення розміру преміювання відповідають вимогам Дисциплінарного статуту ЗС України та Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБУ. Факт недоведенння до відома позивача про накладене стягнення та наказу про позбавлення премії не є підставою для визнання їх неправомірними. Вважає, що на військовослужбовців СБУ не поширюються вимоги КЗпП. За наведених підстав просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

ОСОБА_3 проходить військову службу в Службі безпеки України з 28.03.1995, а станом на липень 2015 року у військовому званні підполковник на посаді командира групи 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ (а.с.10).

10 липня 2015 року позивач він був задіяний старшим наряду в оперативному заході (0/3-19), до складу якого входив співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант Уруцький. Метою оперативного заходу було забезпечення безпеки особи «С.Д.М.», який перебуває під охороною СБУ. Зазначений захід за вказівкою та з відому керівництва 2 управління ЦСО «А» СБУ здійснювався формально, тобто по мірі необхідності надання охорони. Зв'язок з особою, що перебувала під захистом СБУ, здійснювався по телефону, охорона не носила постійного характеру, а у разі необхідності співробітники виїздили для забезпечення його безпеки. 10.07.2015 близько 8.50 год. позивач зателефонував охоронюваній особі «С.Д.М.» та узгодив плани щодо необхідності проведення заходу з охорони. Охоронюваний повідомив, що на 10.07.2015 йому допомога в охороні не потрібна, а тому з ним були обумовлені способи термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності. У зв'язку з цим лейтенант Уруцький за вказівкою позивача займався заправкою та обслуговуванням службового автомобіля.

У той же день приблизно о 9.20 год. позивач отримав дозвіл у безпосереднього керівника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковника ОСОБА_5 у зв'язку з поганим самопочуттям звернутися до лікаря - терапевта ОСОБА_6, медичний кабінет якої знаходиться на території Центру. Лікар ОСОБА_6 оглянула позивача та направила до лікаря-невропатолога в госпіталь ВМС СБУ, де позивачу встановили діагноз: залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку, наслідки перенесеної травми 13.05.2015) та виписали листок тимчасової непрацездатності №4582 з 10 по 12.07.2015 (а.с. 131).

Близько 11.40 год. позивач телефоном повідомив Уруцького, що з цього часу знаходиться на лікарняному та надав йому необхідний інструктаж по забезпеченню охорони у разі виникнення необхідності. В подальшому о 12.30 год. позивач зателефонував до свого безпосереднього начальника - полковника ОСОБА_5 та повідомив про те, що з цього дня перебуває на лікарняному. При цьому, він доповів ОСОБА_5 про те, що виїздів для забезпечення безпеки охоронюваної особи «С.Д.М.» на той день не планується, а в разі виникнення такої необхідності з охоронюваним обумовлені способи термінового зв'язку.

30.07.2015 о 17 годині начальник 2 управління ЦСО «А» СБ України полковник ОСОБА_4 ознайомив позивача зі своїм рапортом від 16.07.2015 на адресу начальника ЦСО «А» СБ України полковника ОСОБА_8

Підставою для складення рапорту, як зазначено у ньому, стала бездіяльність позивача, яка виразилася у нездійсненні доповіді про факт залишення місця несення служби без відповідного дозволу безпосереднього начальника та фактичного залишення без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ. Цими діями позивачем створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи і тим самим грубо порушено свої функціональні обов'язки.

Крім того, у рапорті також вказувалося, що згідно з вимогами статті 45 Дисциплінарного статуту ЗС України ним накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. У зв'язку з цим полковник ОСОБА_4 клопотав про прийняття рішення щодо зниження розміру щомісячного преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Службового розслідування за цим фактом не призначалось, пояснень від позивача не відбиралося.

В період з 03.08.2015 по 17.09.2015 позивач перебував у черговій відпустці (а.с. 13). В період з 03.09.2015 по 14.09.2015 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні, у зв'язку з чим йому було продовжено відпустку до 29.09.2015 (а.с. 14).

Під час перебування у відпустці наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14.08.2015 за №55о/с, з 10.07.2015 позивачу знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначається Дисциплінарним статутом ЗС України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551- XIV (далі іменується - Дисциплінарний статут ЗС України, Статут).

Відповідно до пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗС України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (статті 84 Статуту).

Згідно з вимогами статті 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки попередня поведінка військовослужбовця а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани стало порушення ним військової дисципліни, яке зазначено у рапорті начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України полковника ОСОБА_4, а саме: залишення позивачем 10.07.2015 місця несення служби - наряду з оперативного заходу (0/3-19) без дозволу безпосереднього начальника - полковника ОСОБА_5 Внаслідок цього було фактично залишено без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ та створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи.

Проте, ці обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, згідно з поясненнями представника позивача ОСОБА_3 10.07.2015 приблизно о 8.50 год. зателефонував охоронюваній особі «С.Д.М.» та узгодив плани щодо необхідності проведення заходу з охорони. Охоронюваний повідомив, що на 10.07.2015 йому допомога в охороні не потрібна, а тому з ним були обумовлені способи термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності. У подальшому о 9.20 год. отримав дозвіл у безпосереднього керівника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковника ОСОБА_5 у зв'язку з поганим самопочуттям звернутися до лікаря - терапевта ОСОБА_6, медичний кабінет якої знаходиться на території Центру. У подальшому позивач був направлений на огляд до лікаря-невропатолога в госпіталь ВМС СБУ, де йому встановили діагноз: залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку, наслідки перенесеної травми 13.05.2015) та виписали листок тимчасової непрацездатності №4582 з 10 по 12 липня 2015 року. В подальшому о 12.30 год. позивач зателефонував до свого безпосереднього начальника ОСОБА_5 та повідомив про те, що з цього дня перебуває на лікарняному. При цьому, він доповів ОСОБА_5 про те, що виїздів для забезпечення безпеки охоронюваної особи «С.Д.М.» на той день не планується, а в разі виникнення такої необхідності, з охоронюваним обумовлені способи термінового зв'язку.

Начальник 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковник ОСОБА_5 у своєму поясненні від 10.07.2015 підтвердив надання позивачу о 10 годині 10.07.2015 дозволу на консультацію лікаря. О 14 годині 30 хв. позивач у телефонному режимі повідомив його про відкриття листка з тимчасової непрацездатності. У зв'язку з цим ОСОБА_5 передав відповідну інформацію до оргвідділу, щоб у табелі на цей день зазначили ОСОБА_3 як такого, що перебуває на лікарняному (а.с. 81).

У поясненні від 10.07.2015 співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант Уруцький, який разом з позивачем був задіяний в нараді з оперативного заходу (0/3-19), підтвердив отримання о 14 год. 30 хв. телефонного повідомлення від позивача про хворобу останнього, у зв'язку з чим одразу прибув до місця постійної дислокації підрозділу та доповів про це керівництву (а.с. 84).

Дані обставини представником відповідача спростовані не були, а також не були надані жодні докази щодо самовільного, тобто без дозволу безпосереднього начальника, залишення позивачем місця несення служби, а також залишення без керованості спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ та створено передумови для реальної загрози життю та здоров'ю підзахисної особи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач залишив місце несення служби з дозволу безпосередньо начальника - полковника ОСОБА_5, перед тим ним було здійснено усі необхідні заходи щодо узгодження з особою, яка перебуває під охороною СБУ, способів термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності, тому в діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак підстав для застосування до нього стягнення у посадових осіб відповідача не було.

При прийнятті рішення суд враховує, що посадовими особами відповідача фактично було проведене адміністративне розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків позивачем, про що свідчать письмові пояснення від 10.07.2015 полковника ОСОБА_5, лейтенанта Урицького, рапорт начальника поліклініки майора м/с Чмирука. Проте, у порушення вимог статті 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, по завершенню розслідування бесіда з позивачем проведена не була, та фактично він був позбавлений можливості надати будь-які пояснення з приводу наведених обставин.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму, під час вирішення спору щодо оскарження рішення (дій чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (пункт сьомий частини першої статті 3 КАС України), незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевірці підлягає відповідність такого рішення усім зазначеним вище вимогам.

Щодо критерію прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, суд зазначає, що цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

На переконання суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, не відповідає критерію об'єктичності, оскільки, як встановлено судом, позивач не допускав порушення службових обов'язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірним дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани підлягають до задоволення. Проте, з урахуванням повноважень суду, визначених статтею 162 КАС України, суд задовольняє адміністративний позов в іншій спосіб - шляхом визнання протиправним та скасування рішення начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України полковника ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на порушення вимог частини 3 статті 149 КЗпП України, оскільки порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців ЗС України, в тому числі і СБУ, регламентований саме Дисциплінарним статутом ЗС України, а вимоги трудового законодавства з цих питань до військовослужбовців не розповсюджуються.

Відносно правомірності винесення наказу від 14.08.2015 №55/ос щодо зменшення щомісячного преміювання ОСОБА_3 у розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплат та надбавки за вислугу років, суд зазначає наступне.

Як зазначено у наказі, зазначене рішення було прийняте на підставі підпункту 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБУ, затвердженої Наказом Голови СБУ №35/дск від 23.01.2008. Згідно з підпунктом 2.3.24.9 цієї Інструкції, розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за неналежне виконання військовослужбовцями СБУ службових обов'язків, порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку, порушення військової дисципліни.

Оскільки, під час розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність накладення на позивача дисциплінарного стягнення, тому відповідно і підстав для прийняття наказу від 14.08.2015 №55/ос щодо зменшення щомісячного преміювання ОСОБА_3 у розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплат та надбавки за вислугу років, не було.

Враховуючи наведене, цей наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття рішень щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення та зменшення розміру преміювання, а тому адміністративний позову підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. присуджуються на користь позивача з бюджетних асигнувань Служби безпеки України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошене ОСОБА_3 начальником 2 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_4

Визнати протиправним та скасувати наказ Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_3 зменшено щомісячне преміювання в розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Служби безпеки України судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Сало А.Б.

Судді Гломб Ю.О.

Жуковська Л.А.