№ 56722656, 24.03.2016, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/72/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області про скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, у якому позивач просить суд: скасувати висновок управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19 жовтня 2015 року; зобов'язати управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), про що надати відповідний висновок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що управління Держгеокадастру у м. Одесі неправомірно відмовило позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач з моменту набуття права власності на домоволодіння за вказаною адресою, є власником земельної ділянки, яка зайнята домоволодінням, а також необхідна для його обслуговування, загальною площею 0,0060 га, проект для відведення якої не погоджений без достатніх законних підстав.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання за вх.№7290/16 від 24.03.2016 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 24 березня 2016 року не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. При цьому в судовому засіданні, яке відбулось 08 лютого 2016 року, представник управління Держгеокадастру у м. Одесі заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що за результатами розгляду проекту відведення у висновку вказано, що зауваження, котрі були викладені у попередньому висновку управління усунуто не в повному обсязі. Також відповідач звертає увагу суду на те, що згідно плану відведення вся площа земельної ділянки 0,060 га розташована під будівлею, проте по технічному плану від 20.07.2005 року площа першого поверху 39.8 кв.м., що значно менше ніж зазначено у плані відводу під будівлею.

В судовому засіданні, встановивши відсутність необхідності заслуховувати свідків чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження),фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації НОМЕР_1 від 20.07.2005 року про присвоєння окремо розташованій двоповерховій будівлі з мансардним поверхом АДРЕСА_2, статусу домоволодіння. (а.с.27).

Право власності домоволодіння належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 20.07.2005 року, що в цілому складається з одного жилого будинку літ. А, загальною площею 139,6 кв.м., та жилою площею 25,9 кв.м., відображеного в технічному паспорті від 20.07.2005 року.

Право власності позивача на зазначене домоволодіння зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 22.07.2005 року за реєстраційним номером: 11483498, номер запису: 40772 в книзі: 274-182, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7852768 від 22.07.2005 року.

З метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований зазначений об'єкт нерухомості, ОСОБА_1 звернулась до Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

12.09.2014 року позивачем отримано висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/2055-539пр-П щодо можливості оформлення документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. (а.с.33)

Рішенням Одеської міської ради №5626-VI від 29.10.2014 року "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі" було надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. (а.с.23)

13.11.2014 року між позивачем і комунальним підприємством «Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» укладено договір №139/1/14-фіз про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за умовами якого КП «Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс землевпорядних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 - прийняти та оплатити виконані роботи.

КП «Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» виконано свої зобов'язання по даному договору та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.

Згідно п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно положень ч. 1 ст. 186-1 Земельного Кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Частиною 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у відповідності до ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до положень ч.1 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно вимог ч. 1 ст. 7 Закону України № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, планування територій па державному, регіональному та місцевому рівнях; моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Статтею 17 Закону України № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Виходячи з вищевикладеного, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача, розробленому КП «Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» наявні усі документи, що передбачені переліком, який визначений статтею 50 Закону України «Про землеустрій». Тобто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача відповідає вимогам чинного законодавства України.

Частиною 5 ст. 186 Земельного кодексу України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій та третій цієї статті зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Так, Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області позивачу відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), про що складено відповідний висновок № 50/В від 02.02.2015 р. із зазначенням зауважень та недоліків вказаного вище проекту землеустрою.

Працівником КП «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів», інженером ОСОБА_2 01.10.2015 р. складено Коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 02.02.2015 р. № 50/В, у якому зазначено зауваження та пропозиції щодо землевпорядної документації, спосіб усунення (врахування) зауваження замовником або обґрунтування неможливості їх врахування, а також номер сторінки проекту, на якій вказані виправлення містяться.

19.10.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області надано висновок №19-1505-99.12-1153/15-15 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських шкль і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, до КП «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів», у якому вказано, що з урахуванням законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної документації, проект землеустрою щодо відведення земельної гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, управлінням не погоджено.

Так, управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області порушено норму ч. 8 ст. 186 Земельного кодексу України, оскільки у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було відмовлено з інших причин, ніж у першому висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про відмову погодженні зазначеного проекту від 02.02.2015 р.

У висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 02.02.2015 р. № 50/В вказано зауваження до проекту землеустрою, а саме, що із топоплану вбачається, що земельну ділянку, яка підлягає відведенню за проектом, оточує багатоквартирна будівля, тому опис меж уточнити з урахуванням існуючого становища. Дане зауваження виправлене працівником КП «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» інженером ОСОБА_2, про що свідчить Коректурний аркуш від 01.10.2015 р.

Проте у висновку управління Держгеокадастру №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19.10.2015 р. недоліком проекту вказується вже інша обставина, а саме, що із топоплану вбачається, що земельну ділянку, яка підлягає відведенню за проектом, оточує багатоквартирна будівля, а відведення земельної ділянки за цільовим призначенням згідно розробленого проекту землеустрою (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) так і не містить обґрунтування».

Таким чином, управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області порушено норму ч.6 ст. 186 Земельного кодексу України, якою встановлено заборону на відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказування на інші недоліки.

Вказана у висновку управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19.10.2015 року причина відмови не відповідає документам, що містяться в матеріалах справи та документам, які містяться у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України при розробленні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою посвідчення прав на земельну ділянку в обов'язковому порядку проводиться кадастрова зйомка - комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, який включає, геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вимоги позивача щодо скасування висновку управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19 жовтня 2015 року підлягають задоволенню, оскільки при винесені вказаного рішення відповідачем зроблено помилкові висновки.

Відповідно до положень п.2.1 інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, багатоквартирним житловим будинком є будинок, до складу якого входить більше однієї квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу на підставі приватної власності, знаходяться дві житлові кімнати, що відображено у технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 20.07.2005 року, а тому вважати що це дві окремі квартири - немає жодних підстав. Межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами узгоджені.

Відповідно до довідки управління охорони об'єктів культурної спадщини земельна ділянка, яка проектується до відведення знаходиться під існуючою будівлею, не містить пам'яток культурної спадщини, розміщена в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси, межі та режими використання якого затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-08.

Згідно з листом управління архітектури та містобудування №01-11/426-100 пр-П від 16.02.2015 року висновок УАМ від 27.11.2014 року №01-11/3502-798пр-П по розробці землевпорядної документації по наданню даної ділянки є чинним для обслуговування жилого будинку, адже право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (свідоцтво від 20.07.2005 року), набуто відповідно до ст.24 ЗУ «про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пп. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові витрати суд вважає необхідним розподілити відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області про скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Скасувати висновок управління Управління Держгеокадастру у м.Одесі №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19 жовтня 2015 року.

Зобов'язати Управління Держгеокадастру у м.Одесі погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Токмілова