Court ruling № 56472349, 15.03.2016, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 351/1860/15-ц

Провадження № 22-ц/779/601/2016

Категорія 52

Головуючий у 1 інстанції Сегін І.Р. І. Р.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.,

секретар Яковин М.Я.,

з участю: позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи органу опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 22 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3, батько неповнолітньої ОСОБА_4, з квітня 2011 року ухиляється від виконання обов'язку щодо виховання дитини, тому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Снятинського районного суду від 22 січня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи органу опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом вказано лише одну обставину, яка підтверджує участь відповідача у вихованні дитини - сплату аліментів. Однак суд не врахував, що сплата аліментів проходить примусово, а не добровільно за бажанням відповідача, який жодних доказів щодо участі у вихованні дочки, її духовному розвитку, матеріальному забезпеченні, не надав, так як не спілкується з дитиною останніх чотири роки. Обставини справи судом досліджені однобічно, не в повній мірі їм надано правову оцінку. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала. ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові. Орган опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 29.04.2011 шлюб між ними розірвано та залишено дитину на проживання з матір'ю. Рішенням Снятинського районного суду від 01 березня 2012 року з відповідача присуджено аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності фактичних даних, на підставі яких можна було би дійти висновку про ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Враховуючи всі обставини справи, суд прийшов до правильного висновку про відсутність переконливих доказів для застосування такого крайнього заходу до відповідача як позбавлення батьківських прав.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального права, зокрема ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 150, 164 СК України та нормам процесуального права, зокрема ст. 60 ЦПК України.

При цьому, суд першої інстанції дав належну оцінку висновку служби у справах дітей від 18.12.2015 та акту обстеження матеріально-побутових умов від 24.09.2015.

Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для позбавлення батьківських прав є заборгованість по сплаті аліментів, колегія суддів відхиляє, оскільки ця обставина сама по собі не може бути достатньою підставою для такого крайнього заходу впливу.

У статті 141 СК України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

За положеннями ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Вирішуючи спір, суд урахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Докази та обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи і додаткового правового аналізу не потребують, а наведені у скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявниці з висновком суду щодо їх оцінки.

Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Малєєв А.Ю.

Меленко О.Є.