Decision № 56448765, 15.03.2016, Suvorovskyi District Court of Kherson City

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/1462/16-ц

Пров. №2/668/833/16

15.03.2016 року м.Херсон

Суворовський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

при секретарі Катюха Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить поділити придбану в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 за рахунок спільних коштів квартиру АДРЕСА_1, виділивши їй у власність ? частину вказаної квартири.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що придбав вказану квартиру за особисті кошти, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_1 перешкоджає йому у користуванні та розпорядженні вказаним майном.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги за підставами вказаними у позові. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість, при цьому підтвердили факт придбання вказаної квартири у період шлюбу подружжя.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позивачем ОСОБА_2 вимоги за підставами вказаними у позові. Вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що вказана квартира АДРЕСА_1 не є спільною сумісною власністю подружжя, була придбана за особисті кошти відповідача ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3 й ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заявлений позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 СК України майно, набуте одним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Згідно з ч.6 цієї статті, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від доходу подружжя, в разі поважної причини відсутності самостійного заробітку у одного з подружжя.

Згідно зі ст.ст. 69-71 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу, та у разі поділу майна частки подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.10.2009 року та згідно рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01.03.2013 року шлюб між сторонами розірвано й вказаним рішенням суду встановлено обставину щодо припинення шлюбних відносин між сторонами з січня 2012 року, яке набрало законної сили 12.03.2013 року, рішень щодо встановлення режиму окремого проживання та встановлення фактів проживання будь-кого з подружжя однією сім'єю із іншими особами у період шлюбу не приймалось.

В період шлюбу сторони придбали у власність за спільні кошти квартиру АДРЕСА_1.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями осіб, які приймають участь у справі, свідків ОСОБА_3 й ОСОБА_4, свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 01.03.2013 року, договором купівлі-продажу від 28.09.2011 року та ніким не заперечуються.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 61 ЦПК України, сторони зобов'язані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.

За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_1 про поділ квартири, як спільного майна подружжя, є обґрунтованими та в силу ст.ст. 60, 69 СК України підлягають задоволенню, суд вважає необхідним поділити квартиру АДРЕСА_1, як спільне майно подружжя, між сторонами в рівних частках.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_2 про визнання особистої приватної власності на квартиру вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом, оскільки позивачем ОСОБА_2 всупереч ст.ст. 10, 11 ЦПК України не доведено факт придбання ним оспорюваної квартири за його особисті кошти у період окремого проживання з відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин та є його особистою приватною власністю й не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього.

Керуючись ст.ст. 57, 60-62, 69-71 СК України, ст.ст. 11, 14, 16 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розділити спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_1, а у власність ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної через Суворовський районний суд м.Херсона.

СуддяКузьміна О. І.