Decision № 56092230, 28.01.2016, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2016 Справа № 907/1175/15

Розглянувши матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз ", м. Ужгород

До відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

Про стягнення 151706,75 грн.

Суддя Л.С. Журавчак

За участі представників сторін:

від позивача - Попович А.А., предст. за дов. від 30.12.15 №07/07д;

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, предст. за дов. від 02.12.15;

СУТЬ СПОРУ: стягнення 151706,75 грн. боргу за спожитий природний газ (згідно з заявою про збільшення позовних вимог від 14.01.16 №07/110)

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема, у заяві від 14.01.16 пояснив, що за результатами обстежень, зафіксованих актами від 13.03.15, встановлено порушення, передбачене п. 3.12.11 Правил користування природним газом та п. 12.10 Правил обліку - самовільне встановлення газоспоживного обладнання, внаслідок чого типорозмір наявного лічильника не відповідав встановленому газоспоживному обладнанню. Посилаючись на згаданий п. 12.10 Правил обліку, наголосив, що акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об"ємів прийнятого-переданого газу, в зв"язку з чим відповідачу було здійснено перерахунок обсягу споживання природного газу під час його транспортування за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця, у якому виявлено порушення (з 01.03.15), до моменту його припинення (26.06.15), що, враховуючи кількість годин роботи газоспоживного обладнання у розрахунковий період, становить 16920,2 куб.м і вартісно складає 151706,75грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. Вважає, що поданим позивачем, як доказ, Технічним розрахунком спростовуються доводи останнього щодо невідповідності типорозміру лічильника наявному газоспоживному обладнанню, оскільки сумарна вартість приладів, зазначена в ньому, складає 9,34 куб.м/год., що цілком відповідає встановленому мембранному лічильнику G9, верхня межа обліку якого становить 10куб.м/год. Крім того, зауважив, що ним вжито ряд заходів до енергозбереження, зменшення витрат природного газу, а також застосовано ряд альтернативних засобів опалення. Також зауважує, що позивачем не доведено наявність у нього права здійснювати перерахунок за відсутності відповідного висновку про непридатність лічильника до експлуатації; наявність цього права, на його думку, грунтується виключно на припущенні позивача про непридатність лічильника, яка жодним належним доказом не підтверджено.

Відповідач також подав суду двосторонні акти приймання-передачі природного газу за березень, квітень і травень 2015 року та платіжні доручення №31 від 14.04.15, №41 від 12.05.15 та №54 від 09.06.15, якими проведений їх повний розрахунок. Крім того, подав суду також двосторонні акти звіряння розрахунків станом за перше півріччя 2015 року, за 9 місяців 2015 року та докази про повний розрахунок за спожитий газ у грудні 2015 року, яким підтверджується відсутність у нього заборгованості перед позивачем.

Збільшення розміру позовних вимог, яке грунтується на новому Технічному розрахунку, поданому разом з відповідною заявою, відповідач вважає безпідставним, оскільки: по-перше, такий розрахунок датований 30.12.16, а така дата ще не настала, по-друге, не містить відомостей про особу, яка його здійснила і підписала, не містить печатки товариства, що ставить під сумнів його дійсність; по-третє, у розрахунку відсутні посилання на документи, що підтверджують зазначену в ньому потужність обладнання, на підставі якої його здійснено (марки типу, технічних характеристик газового обладнання, методики розрахунку тощо). Наголосив також, що підпунктом 3.12.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №618, встановлено вичерпний перелік випадків, що є підставою для перерахунку обсягу споживання/ розподілу/ транспортування природного газу. В даному ж випадку позивачем не надано жодних висновків уповноваженого суб"єкта відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" щодо придатності до застосування і правильності експлуатації засобів вимірювальної техніки, а тому посилання позивача про непридатність до застосування належного відповідачу лічильника грунтуються виключно на припущеннях позивача.

На спростування заперечень відповідача у поясненнях від 27.01.16 позивачем наведено наступне. По-перше, посилання відповідача на умови Договору, якими встановлено порядок постачання та оплати за спожитий газ, в даному випадку не застосовуються, оскільки мало місце порушення ним режиму споживання природного газу, визначеного п. п. 5.3.2, 5.3.4 Договору. Натомість пунктом 5.2.5 Договору закріплене право постачальника визначати обсяг споживання газу відповідно до його розділу 3, тобто згідно з Правилами обліку природного газу. Згаданими ж Правилами передбачений застосований позивачем порядок перерахунку обсягу спожитого газу. По-друге, наявний в матеріалах справи технічний розрахунок від 13.07.15 не може слугувати підтвердженням відповідності типорозміру лічильника, оскільки підставою для його складання та здійснення перерахунку обсягу спожитого природного газу був акт обстеження від 23.06.2015 №5350/06 та Акт про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015, якими зафіксовано факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання: котел Веrettа - 1 шт. та газові плити ПГ-5 - 2 шт., у зв'язку з чим сумарна номінальна потужність встановлених у споживача газових приладів (дві газові плити ПГ-4 потужністю 7,5 кВт кожна, котел Termomax потужністю 54 кВт, колонка ВПГ Веrettа потужністю 19 кВт, а також самовільно встановлені дві ПГ-5 потужністю 2 кВт. кожна та котел Веrettа потужністю 26,3 кВт) становила 15,15 мЗ/год., що перевищує діапазон обчислення лічильником газу G6, оскільки загальне газове навантаження не вкладається в типорозмір лічильника, передбачений паспортними даними на лічильник, а також ДТСУ 3336-96 «ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ ПОБУТОВІ. Загальні технічні умови», верхня межа обліку Q-max для лічильника типу G6 становить 10 мЗ/год. З огляду на те, що котли Веrettа та Termomax є опалювальними, їх потужність не включена до технічного розрахунку, що, однак, не може свідчити про те, що Відповідачем не допущено порушення, які і стали підставою для перерахунку об'ємів спожитого природного газу. Врахування чи не врахування котлів у технічному розрахунку є виключно правом газопостачального підприємства, оскільки п. 5.13.2 Правил обліку передбачає перерахунок відповідно до наявного неопломбованого газоспоживаючого обладнання, а встановлені на об"єкті відповідача котли були підключені до системи газопостачання та не опломбовані. По-третє, відсутність експертизи лічильника, як належного доказу непридатності останнього не є таким доказом, оскільки жодним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері газопостачання, не передбачено необхідності проведення експертизи у випадку виявлення такого порушення, яке мало місце на об'єкті відповідача, оскільки перевірка характеристики лічильника не є можлива, так як експлуатація лічильника понад передбачених Q-max витрат, тобто понад 10 куб.м/год. не регламентована жодним нормативним документом та заводом-виробником. Посилання ж відповідача на пункти Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затверджених наказом Мінпаливенергетики України від 27.12.05 №619 не можуть братися до уваги, оскільки дія вказаного Положення не розповсюджується на відносини Позивача та Відповідача. По-четверте, в даті технічного розрахунку від 30.12.2016 допущено механічну помилку, так як дійсною є дата 30.12.2015, однак, це не може бути підставою для недійсності такого розрахунку. Вказаний документ підписаний Масамед В.М. - головним інженером з обліку природного газу відділу обліку та розрахунків з юридичними особами, справжність підпису та особу якої було встановлено в судовому засіданні 26.01.2016. Будь-яких конкретних вимог, яким повинен відповідати технічний розрахунок за проектною номінальною потужністю чинне законодавство не містить. А сам розрахунок від 30.12.2015 (30.12.2016) містить всю необхідну інформацію - газоспоживаюче обладнання, його потужності, години роботи, відповідний розрахунок, посилання на нормативно-правові акти, які є підставою для перерахунку.

Детальні пояснення з приводу експлуатації лічильника газу подано також головним метрологом товариства, письмовий примірник яких долучений до матеріалів справи.

В останньому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про розстрочення судового рішення у випадку задоволення позовних вимог з посиланням на перебування підприємця у декретній відпустці.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 18.01.16 по 26.01.16 до 15:00год., до 27.01.16 до 15:30год. та до 28.01.16 до 16:00год. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-ПРк-1929-У/2013 від 07.12.2012 р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірі, строки та на умовах, встановлених у договорі.

Відповідно до п. 3.2 Договору облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941.

Пунктом 5.3 договору передбачено обов'язок споживача дотримуватись дисципліни споживання газу, забезпечити відповідність системи газопостачання проектній, виконавчій та технічній документації, належний технічний стан та безпечну експлуатацію газового господарства тощо.

Згідно з додатком №1 до договору встановлено перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання за адресою споживання: АДРЕСА_1 : ПГ-4 в кількості 2 шт., котел МКП 1шт., Колонка ВПГ 1шт.

За результатами проведеного 23.06.15 працівниками ПАТ „Закарпатгаз" обстеження на об'єкті відповідача за адресою:АДРЕСА_1 було виявлено самовільне встановлення газоспоживного обладнання: котла Веrettа - 1 шт. та газових плит ПГ-5 - 2 шт., внаслідок чого типорозмір лічильника не відповідає встановленому газоспоживному обладнанню. Результати обстеження оформлені Актом обстеження від 23.06.2015 №5350/06 та Актом про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015

У зв"язку з виявленими порушеннями, що впливають на результати вимірювання об"єму газу на підставі п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/119410 (Далі-Правила №618) за період з 01.06.15 по 26.06.15 відповідачу складено технічний розрахунок, відповідно до якого перерахований обсяг спожитого газу складає 3576,48 куб.м на суму 32066,42 грн. Примірник вказаного розрахунку представник відповідача отримав 31.08.15.

17.09.15 позивач направив відповідачу лист, а згодом 05.11.15 вимогу №07/3864 про сплату заборгованості за спожитий газ у розмірі 32066,42 грн., приклавши складений ним примірник Акту приймання-передачі природного газу для підписання, які відповідачем залишені без задоволення, що послужило підставою для звернення до господарського суду з позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

В ході судового розгляду заявою про збільшення позовних вимог сума боргу позивачем збільшена до 151706,75 грн. у зв"язку з перерахуванням ним обсягів газу з часу попереднього обстеження газоспоживаючого обладнання відповідача (13.03.15р.). До заяви додано Акт обстеження від 13.03.2015 №5106/03/15 та Акт про виявлені порушення №5106/1/03/15, якими зафіксовано цей же факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання, а також проведений у зв"язку з встановленим порушенням технічний розрахунок, датований 30.12.16, складений за період з 01.03.15 по 26.06.15. Вказаний розрахунок було направлено відповідачу рекомендованим листом 15.01.16.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Так, укладеним між сторонами у спорі договором передбачено обов'язок споживача дотримуватись дисципліни споживання газу, забезпечити відповідність системи газопостачання проектній, виконавчій та технічній документації, належний технічний стан та безпечну експлуатацію газового господарства тощо (пункт 5.3).

Вказаний пункт договору відповідачем порушено, оскільки актом обстеження від 23.06.2015 №5350/06 та Актом про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015, зафіксовано факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання. Зокрема, згідно з додатком №1 до договору у перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання за адресою споживання: АДРЕСА_1 значиться: ПГ-4 в кількості 2 шт., котел МКП 1шт., Колонка ВПГ 1шт., тоді як при огляді виявлено самовільно встановлений котел Beretta-1шт. та газові плити ПГ-5, 2 шт.

Відповідно до пункту 5.8 Правил №618 вимірювання параметрів газу, об'єму та об'ємної витрати газу повинні проводитись у діапазонах, у яких відносна похибка вимірювання не перевищує зазначену у пункті 10.2 та пункті 10.3 цих Правил.

Відповідно до паспорту лічильник газу мембранний типорозміру G6, який встановлений у відповідача, має діапазон вимірювання витрат газу Qmin=0.6 куб.м/год./Qmax=10куб.м/год., тобто загальна сукупна потужність встановленого газоспоживаючого обладнання , яка повинна відповідати технічним характеристикам, повинна бути не більшою 10 куб.м/год.

Виходячи з положень п. п. 4, 6.4 Правил обліку №618 вибір типорозміру лічильника залежить від наявного газоспоживаючого обладнання, тобто максимальна витрата газу, яку може облікувати лічильник та за якої забезпечуються комерційний облік газу, повинна бути більшою чи дорівнювати максимальній об"ємній витраті газу встановленого газоспоживаючого обладнання, оскільки у разі перевищення вимірюваної витрати покази лічильника не можуть вважатися достовірними.

В даному випадку сукупність встановленого, в т. ч. самовільно, газоспоживного обладнання становить 17,94 куб.м/год., тоді як верхня межа встановленого типорозміру мембранного лічильника у відповідача становить 10 куб.м/год.

Пунктом 12.10 Правил №618 передбачено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, в т. ч. таких, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил у випадку непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки.

Відповідно до наведених норм за наслідками проведеного обстеження 23.06.15 позивачем складено відповідні акти обстеження №5350/06 та Акт про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015, якими зафіксовано факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання.

Керуючись п. 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 N 1181, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 р. за N 1715/22027(чинних на момент проведення обстеження), відповідно до якого, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, на підставі складених актів позивачем проведено перерахунок обсягів спожитого газу за період з 01.06.15 по 26.06.15, який склав 3576,48 куб.м на суму 32066,42грн.(Технічний розрахунок від 13.07.15).

Оскільки позивачем правомірно перераховано спожитий за червень 2015 року відповідачем газ, який на вимогу позивача відповідно до умов договору не оплачений, тому сума боргу в розмірі 32066,42 грн. підлягає стягненню в примусовому порядку.

В задоволенні ж вимоги про стягнення перерахованої вартості спожитого газу в іншій частині позовних вимог належить відмовити з огляду на наступне.

Звернувшись з даним позовом до суду, позивач вказав як підставу позовних вимог складені 23.06.15 акти про обстеження та виявлення порушення, на підставі яких проведено перерахунок об"єму протранспортованого газу.

Відповідно до п. 5.13.1 Правил №618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Тобто, маючи на час звернення до суду Акт про виявлення порушення від 13.03.15, який відповідно до положень п. 12.10 Правил обліку може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу, позивачем не враховано наявність такого, оскільки первинний розрахунок зроблено з контрактної доби поточного календарного місяця, тобто на підставі абз. 2 п. 5.13.1 Правил №618, перерахунок же на суму 151706,75 грн. проведений на підставі абз.1 п. 5.13.1 цих Правил.

Крім того, відповідно до п. 2.6 Договору ТП-ПРк-1929-У/2013 від 07.12.12, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. Такі акти є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу до договору від 31.03.15, від 30.04 2015 та від 25.05.15, підписані як постачальником, так і споживачем, а також платіжні доручення про оплату вартості поставленого і спожитого газу.

Таким чином, підписання згаданих Актів приймання-передачі зазначеного в них обсягу газу свідчить про те, що позивач не скористався своїм правом на перерахунок обсягів газу з врахуванням акту від 13.03.15 .

Крім того, станом на 06 жовтня 2015 року відповідно до даних двохстороннього акту звіряння взаємних розрахунків за І півріччя 2015 року, позивачем підтверджено відсутність у відповідача заборгованості перед ним.

Таким чином, з відповідача належить стягнути на користь позивача 32066,42 грн. боргу за спожитий газ, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Заперечення відповідача стосовно невідповідностей у технічному розрахунку від 13.07.15, спростовуються тим, що потужність опалювальних котлів не була включена позивачем до технічного розрахунку, що, однак, не свідчить про те, що Відповідачем не допущено порушення, які стали підставою для перерахунку об'ємів спожитого природного газу. Врахування чи не врахування котлів у технічному розрахунку є виключно правом газопостачального підприємства, оскільки п. 5.13.2 Правил обліку передбачає перерахунок відповідно до наявного неопломбованого газоспоживаючого обладнання, а встановлені на об"єкті відповідача котли були підключені до системи газопостачання та не опломбовані. Не взято судом до уваги також заперечення відповідача про відсутність експертизи лічильника, оскільки жодним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері газопостачання, не передбачено необхідності проведення експертизи у випадку виявлення порушення, яке мало місце на об'єкті відповідача. Більше того, перевірка характеристики лічильника не є можлива, так як його експлуатація понад передбачених Q-max витрат, тобто понад 10 куб.м/год. не регламентована жодним нормативним документом та заводом-виробником. Посилання ж відповідача на пункти Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затверджених наказом мінпаливенергетики України від 27.12.05 №619 не можуть братися до уваги, оскільки дія вказаного Положення не розповсюджуються на відносини Позивача та Відповідача.

Заявлене в останнє судове засідання клопотання відповідача про розстрочення судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, мотивоване його перебуванням у декретній відпустці, судом відхилено, як недостатньо необгрунтоване. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (88015 Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код 05448610) 32066,42 грн. (тридцять дві тисячі шістдесят шість гривень 42 коп.) та 481грн.(чотириста вісімдесят одна гривня) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 25.02.16

Суддя Л.С. Журавчак