№ 55953487, 09.02.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2016 рокум. КиївКолегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» (далі - Товариство) до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області (далі - МДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення МДПІ від 22 травня 2013 року № 0002111501, згідно з яким Товариство на підставі абзацу третього пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК) зобов'язано сплатити штраф у розмірі 13 897 грн 52 коп.

Оскаржуване рішення МДПІ прийняла на підставі акта від 14 травня 2013 року № 1108/15-1/33393422 про результати перевірки своєчасності сплати Товариством заборгованості з податку на прибуток підприємств за період з 25 червня 2010 року по 30 квітня 2013 року, розстроченої згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, у якому податковий орган вказав на те, що при сплаті розстроченого платежу на суму боргу автоматично нараховується штраф згідно з пунктом 126.1 статті 126 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1928/ed_2013_02_03/pravo1/T102755.html?pravo=1>ПК, оскільки платник порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначені пунктами 57.1, 57.3 статті 57 цього <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1033/ed_2013_02_03/pravo1/T102755.html?pravo=1> Кодексу.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 25 червня 2013 року позов задовольнив.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 14 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 квітня 2014 року постанову апеляційного суду залишив без змін, погодившись із висновком цього суду про правомірність оскаржуваного рішення МДПІ щодо зобов'язання Товариства сплатити штраф, оскільки пункт 126.1 статті 126 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1928/ed_2013_02_03/pravo1/T102755.html?pravo=1>ПК не містить положень, які б виключали нарахування штрафу за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, стягнутих за рішенням суду у разі розстрочення виконання такого рішення на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України МДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 126.1 статті 126 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1928/ed_2013_02_03/pravo1/T102755.html?pravo=1>, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року залишити в силі.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 22, 30 серпня, 30 вересня, 21 листопада 2013 року, 18 березня, 5 серпня 2014 року (№№ К/9991/3032/12, К/800/43999/13, К/800/2399/13, К/9991/57576/13, К/800/13693/14, К/800/40345/13 відповідно), у яких, на думку Товариства, суд касаційної інстанції зазначену норму матеріального права застосував по-іншому.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Аналіз наданих на обґрунтування заяви судових рішень та рішення, про перегляд якого порушує питання Товариство, свідчить про те, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, установлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ «Про забезпечення права на справедливий суд» та частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. ТерлецькийСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко