Court ruling № 55937780, 19.02.2016, Odesa Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 р. Справа № 522/25429/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

розглянув в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14.05.2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії та проводити таку оплату у подальшому,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 02.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (надалі ГуПфУ в Одеській області) з вимогами про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії, відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2005 року та ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2006 року, по справі № 2-5399/2005, починаючи з дня припинення виплати у 2008 році та проводити таку виплату у подальшому.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2013 року адміністративний позов було залишено без розгляду, в частині позовних вимог за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2013 р., у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Однак, ухвалою Одеського Апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 року було скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2013 року та направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2014 року по зазначеній адміністративній справі було відкрито провадження за період з 01.01.2008 року.

За наслідками розгляду адміністративного позову Приморським районним судом м. Одеси у порядку скороченого провадження 14 травня 2014 року, судом першої інстанції , прийнято постанову про визнання протиправними дії ГуПфУ в Одеській області щодо ненарахування та невиплати з 01.01.2008р. ОСОБА_1 у повному розмірі підвищення до пенсії.

Зобов'язано ГуПфУ в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1підвищення до пенсії з 01.01.2008р.в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , який встановлений Законами України «Про державний бюджет України на 2008р.» «Про державний бюджет України на 2009р.», «Про державний бюджет України на 2010р.», «Про державний бюджет України на 2011р.», «Про державний бюджет України на 2012р.», «Про державний бюджет України на 2013р.», «Про державний бюджет України на 2014р.» з врахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність дій відповідача у виплаті підвищення до пенсії, не у розмірах, що передбачені ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції відповідач - ГуПфУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, якою посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 08.07.2000 року є військовим пенсіонером за інвалідністю (третя група інвалідності), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 та копією посвідчення інваліда серії НОМЕР_1 виданого 12.06.2003 року (а.с.16-17) і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідв війни.

Відповідно до пенсійного посвідчення позивачу з 08.07.2000 року була призначена пенсія у розмірі 499,56 грн., згідно пенсійної справи № 100-98183.

З позову вбачається, що призначену позивачу пенсію з липня 2000 року по 01.01.2007 року, нараховував та виплачував Одеський обласний військовий комісаріат (надалі ООВК).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2005 року по справі № 2-5399/2005, позовні вимоги позивача до ООВК про зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії було задоволено повністю та було зобов'язано ООВК провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням підвищення пенсії для інвалідів другої групи на 200 процентів, виходячи з розміру мінімальної пенсії у 332 гривні, починаючи з 01.01.2005 року, а також провести доплату до пенсії позивача за кожний місяць у розмірі 624,18 грн., починаючи з 01.01.2005 року (а.с.18-19). Рішення набрало законної сили 09.08.2005 року, про що на рішенні є відповідна відмітка.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2006 року було роз'яснено вищезазначене рішення суду та порядок його виконання, в якій зазначено, що рішення підлягає подальшому виконанню з урахуванням мінімального розміру пенсії, який встановлюється Законами України на поточний рік (а.с.20-21).

Вказане рішення виконувалось ООВК до 01.01.2007 року з урахуванням ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 15.12.2006р. про роз'яснення вищезазначеного рішення.

З 01.01.2007 року функції щодо призначення, перерахунку розміру пенсій військовослужбовцям та пенсіонерам Міністерства оборони України перейшли до органів Пенсійного фонду України відповідно до ст.99 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 „Про передачу органам Пенсійного фонду функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".

До 01.01.2008 року відповідачем ГУПФ підвищення пенсії як учаснику бойових дій виплачувалося в розмірі , встановленому рішенням Приморського районного суду м. Одеси .

З 01.01.2008 року відповідач перерахував вказане підвищення з урахуванням змін до ст.12 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та підвищення виплачувалося позивачу у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

Відповідно до ст. 13 Закону України N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 22.12.95 р., яка набрала чинності 02.01.96 р.), встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вище зазначені норми Законів були застосовані Приморським районним судом м. Одеси та винесено рішення про відповідний перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.01.2005 року, яке виконувалось Одеським обласним військовим комісаріатом, а з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року виконувалось відповідачем.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу здійснювався перерахунок та виплата підвищення до пенсії в розмірі встановленому рішенням Приморського районного суду м. Одеси до 01.01.2008р. відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх військ".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які є інвалідами війни, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення належних умов для їх життєзабезпечення та формування в суспільстві шанобливого ставлення до них, їх правовий статус, визначені та закріплені в Законі Україні «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 18.11.2004 р. N 2212-IV) встановлено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 року № 2939-ІV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, положення частини 4 статті 13 даного Закону було викладено у новій редакції.

Так, згідно ч.4 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України від 05.10.2005 року № 2939-ІV, чинній станом на час подання позивачем даного позову, інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01.01.2006 року розмір підвищення до пенсії по інвалідності, яка виплачується позивачеві як інваліду III групи, встановлено на рівні 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача що розрахунок підвищення пенсії позивачу необхідно проводити виходячи з встановленого постановою КМУ №1 від 03.01.2002р. розміру 19,91 грн.- тобто мінімальної пенсії за віком, так як відповідно до ст.13 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , що підвищення пенсії проводиться для інваліда 3-ої групи 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З метою захисту прав ОСОБА_1 , суд апеляційної вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2008р. з підвищенням 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлюються щорічно законом України про державний бюджет на 2008р, на 2009р, на 2010р, на 2011р, на 2012р. на 2013р., на 2014р. з врахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суми підвищення до пенсії по інвалідності, призначеної позивачеві, були виплачені останньому не у відповідності до приписів ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зважаючи на все вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст.183-2,197,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко