Court ruling № 55823070, 09.02.2016, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" лютого 2016 р. Справа № 5/58

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район

про застосування наслідків недійсності правочину

у справі №5/58 господарського суду Закарпатської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „ФУДЗ ТРЕЙД, м. Рівне

до закритого акціонерного товариства „Котнар, с. Мужієво, Берегівський район

про банкрутство

Суддя Васьковський О.В.

За участі представників:

від ініціюючого кредитора не з'явився

від заявника ОСОБА_1 (№05/01 від 12.01.15)

від комітету кредиторів (ПАТ «ВТБ Банк») ОСОБА_2 (дов.№130 від 08.02.16)

від банкрута ОСОБА_3 (дов.від 21.12.15)

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.11 у справі №5/58 закрите акціонерного товариства „Котнар, с. Мужієво, Берегівський район (далі ЗАТ „Котнар) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.05.13 у справі №5/58 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район 14.12.15 звернулося в господарський суд Закарпатської області з заявою №б/н від 10.12.15 про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення солідарно з ПАТ ВТБ Банк за ЗАТ Котнар на користь товариства з товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район суми 5570000 грн.

Представник заявника, просить задоволити заяву виходячи з наступного. Грошові кошти ТОВ «Котнар-М» у сумі 5570000 грн. сплачені на виконання правочину мирової угоди (п.1.4.2.), укладеної у справі про банкрутство та затвердженої ухвалою суду від 16.03.2012 року. 17.12.2012 постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5/58 ухвалу про затвердження мирової угоди скасовано. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що повязані з його недійсністю. Враховуючи що підставою дійсності мирової угоди, як правочину є її затвердження господарським судом, то з моменту скасування ухвали про затвердження мирової угоди, такий правочин стає недійсним. Укладення мирової угоди відбулося з порушенням порядку її укладення, її умови суперечать чинному законодавству, а тому ПАТ ВТБ Банк (отримувач коштів) не є добросовісним набувачем і до нього повинні застосовуватися наслідки визнання правочину недійсним, зокрема повернення ним отриманих коштів. Вказує, що особливістю в даному правовідношенні по поверненню є те, що існування такого обовязку не залежить від того, з чиєї вини та внаслідок чиїх дій виникла неможливість повернення отриманого в натурі. Набувач за договором зобовязаний повернути майно, яке становить безпідставне збагачення лише в тому разі, якщо воно отримане та збережене за рахунок відчужувача і без належної правової підстави, у звязку з цим підлягає застосуванню п. 1 ч.3 ст.1212 ЦК України.

ПАТ «ВТБ Банк» та банкрут заперечують щодо поданої заяви та подали письмові відзиви де наведені наступні мотиви: спір між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Котнар-М» щодо повернення грошових коштів, повинен розглядатись в порядку окремого позовного провадження, а не у справі про банкрутство №5/58; існуючі правовідносини між ПАТ «ВТБ Банк» та ЗАТ «Котнар» з огляду на підстави заяви та норми чинного законодавства, не передбачають солідарної відповідальності за мировою угодою, а тому ЗАТ «Котнар» не є належною стороною у даному спорі; визнання мирової угоди недійсною та припинення правовідносин за мировою угодою не означає припинення правовідносин за договорами застави обладнання та договором іпотеки та зобов'язання вчинити певні дії; доказів належного виконання зобов'язання перед ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «Котнар-М» або ЗАТ «Котнар» немає, а перерахування ТОВ «Котнар-М» суми 5570000,00 грн. здійснювалось у рахунок забезпечення виконання в межах суми 32750000,00 грн. зобов'язань перед ПАТ «ВТБ Банк», які виникли із кредитних угод, відтак нема підстав для застосування цивільно-правової реституції; визнання мирової угоди недійсною, з огляду на ч.ч 3, 7 ст.39 Закону № 2343, автоматично не тягне за собою цивільно-правову реституцію; кредитор - ПАТ «ВТБ Банк» та банкрут заявили про застосування строку позовної давності до вимог викладених в заяві.

23.12.15 ПАТ «ВТБ Банк» та 20.01.16 ліквідатором у відзивах було заявлено клопотання про припинення провадження за заявою ТОВ «Котнар-М», обґрунтовуючи тим, що даний спір не підлягає розгляду в рамках справи про банкрутство, оскільки банкрут не є належною стороною у спорі, а спір повинен розглядатись у окремому позовному провадженні між заявником та ПАТ «ВТБ Банк».

Розглянувши вказане клопотання суд встановив наступне.

Правовідносини між заявником, банкрутом та ПАТ «ВТБ Банк» виникли у справі про банкрутство під час здійснення ліквідаційної процедури у ході якої, зокрема вказані учасники, уклали мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 у справі №5/58. Згодом, у ході виконання мирової угоди, зазначена ухвала про затвердження мирової угоди була скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12, а справа №5/58 поновлена на стадії ліквідаційної процедури.

Провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства „Котнар, с. Мужієво, Берегівський район порушено 04.06.2010 року, а тому, згідно п.1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України України Про відновлення платоспроможності та визнання його банкрутом застосовуються норми цього Закону у редакції чинній до 19 січня 2013 року далі - Закон №2343), за виключенням положень, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство.

За своєю суттю мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними способами.

Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами відповідно до припису абзацу п'ятого частини четвертої статті 37 Закону № 2343, то треті особи також мають стати учасниками мирової угоди.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Закон №2343.

Згідно ч.1 ст.6 Закону № 2343 справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

Пунктом 7 ч.1 ст.12 ГПК України визначено, що справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо. Це пов'язано з тим, що Закон №2343 містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.11 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам).

Суд розглядаючи вказану заяву ТОВ „Котнар-М оцінює матеріали справи та подані докази в контексті припинення господарських правовідносин згідно укладеної мирової угоди від 06.12.11 та настання наслідків припинення господарських правовідносин за мировою угодою як правочину в межах справи про банкрутство №5/58.

Положення Закону № 2343 в редакції, яка була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин (до 19.01.13) не встановлюють особливостей розгляду спорів між боржником з кредиторами, які мають майнові вимоги до боржника у правовідносинах, які виникають, зокрема під час виконання/невиконання мирової угоди у справі про банкрутство в окремому позовному провадженні.

Правова позиція стосовно підвідомчості майнових спорів щодо боржника згідно з нормами п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України у справах про банкрутство, порушених за Законом про банкрутство у редакції, чинній до 19.01.2013, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, яка відповідно до ст. 11128 ГПК України повинна враховуватись усіма судами загальної юрисдикції.

Заява, яка є предметом цього судового розгляду подана, як до боржника (банкрута), так і до іншого учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора - ПАТ «ВТБ Банк». Даний спір виник безпосередньо у справі про банкрутство між її учасниками.

Враховуючи вищенаведене, слід констатувати, що спір який виник між ТОВ „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район, ПАТ ВТБ Банк та ЗАТ „Котнар за мировою угоди від 06.12.11 виник у зв'язку із її виконанням по справі №5/58 про банкрутство, а відтак підлягає розгляду у межах розгляду справи про банкрутство №5/58.

З огляду на наведене, у задоволенні клопотань ПАТ «ВТБ Банк» та ліквідатора про припинення провадження по розгляду даної заяви слід відмовити повністю.

Розглянувши заяву про застосування наслідків недійсності правочину та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство судом встановлено таке.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.11 у справі №5/58 (суддя Йосипчук О.С.) закрите акціонерного товариства „Котнар, с. Мужієво, Берегівський район визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Додатковою ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.06.11 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 у справі №5/58 затверджено мирову угоду, укладену між ЗАТ „Котнар та комітетом кредиторів боржника і третьою особою - ТзОВ „Котнар-М 06.12.11, схвалену рішенням комітету кредиторів від 01.12.11, припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 та припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 у справі №5/58 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 у справі №5/58 скасовано і прийнято нове судове рішення про відмову арбітражному керуючому ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди, укладеної 06.12.11 у справі №5/58 про банкрутство ЗАТ „Котнар між кредиторами, банкрутом і третьою особою - ТзОВ „Котнар-М.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 у справі №5/58 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого затвердження мирової угоди, укладеної 06 грудня 2011 року у справі №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Котнар" між кредиторами, банкрутом і третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю "Котнар -М".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.03.13 справу 5/58 про банкрутство ЗАТ „Котнар прийнято до розгляду на стадії ліквідаційної процедури (суддя Васьковський О.В.).

Згідно ували господарського суду Закарпатської області від 22.07.15 у справі №5/58 припинено з 17.12.12 господарські правовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район, публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та закритим акціонерним товариством „Котнар за мировою угодою від 06.12.11 по справі 5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства „Котнар, затвердженої ухвалою господарського суду від 16.03.12.

В постанові Вищого господарського суду України від 19.01.16 у справі №5/58 встановлено, що відповідно до п.2 ч.4 ст. 38 Закону № 2343 (в редакції до 19.01.2013) у разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною; у разі спростування презумпції правомірності правочину (а у даному випадку у зв'язку з скасуванням судового рішення - ухвали про затвердження мирової угоди та відмовою судом у затвердженні мирової угоди) всі права, набуті сторонами правочину за цим правочином не повинні здійснюватись, а створені обовязки не підлягають виконанню.

Мирова угода від 06.12.11 укладена між банкрутом, ТОВ „Котнар-М, та кредиторами банкрута в особі голови комітету кредиторів - ПАТ ВТБ Банк. Таким чином, ТОВ Котнар-М є стороною цього правочину, та на якого, як третю особу, покладено умови щодо виконання зобовязань банкрута ЗАТ „Котнар.

Так, згідно п.1.4.2 мирової угоди передбачено, що на підставі мирової угоди обовязок банкрута щодо сплати вимог перед ПАТ ВТБ Банк буде виконувати ТОВ Котнар-М. Також, вказаним пунктом та п.7.1.3 мирової угоди передбачено суми, строки та порядок виконання такого обовязку (грошових зобовязань).

Як вбачається за матеріалів справи ТОВ Котнар-М розпочав виконання умов передбачених мировою угодою і у період з 15.08.2011 по 31.01.2013 року ним було сплачено на користь ПАТ ВТБ БАНК 5570000 гривень, що було передбачено пунктом 1.4.2. мирової угоди.

У підтвердження перерахування вказаних коштів на виконання умов мирової угоди заявником подано платіжні доручення , а саме: №1400 від 15.08.11 на суму 200000,00 грн.; №1429 від 31.08.11 на суму 250000,00 грн.; №244 від 09.12.11 на суму 1800000,00 грн.; №512 від 16.01.12 на суму 300000,00 грн.; №667 від 31.01.12 на суму 100000,00 грн.; №699 від 03.03.12 на суму 50000,00 грн.; №718 від 06.02.12 на суму 50000,00 грн.; №794 від 15.02.12 на суму 100000,00 грн.№887 від 24.02.12 на суму 50000,00 грн. № 952 від 02.03.12 на суму 70000,00 грн., №1001 від 07.03.12 на суму 50000,00 грн.; №1047 від 15.03.12 на суму 60000,00 грн.; №1200 від 30.03.12 на суму 60000,00 грн.; №1256 від 06.04.12 на суму 30000,00 грн.; №1343 від 19.04.12 на суму 100000,00 грн.; №1345 від 20.04.12 на суму 100000,00 грн.; №1474 від 04.05.12 на суму 100000,00 грн.; №1587 від 15.05.12 на суму 100000,00 грн.; №1712 від 25.05.12 на суму 100000,00 грн.; №1728 від 25.05.12 на суму 50000,00 грн.; №1795 від 31.05.12 на суму 50000,00 грн.; №1809 від 01.06.12 на суму 50000,00 грн.; №1870 від 07.06.12 на суму 70000,00 грн.; №1878 від 08.06.12 на суму 80000,00 грн.; №2135 від 06.07.12 на суму 100000,00 грн.; №2230 від 17.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2236 від 17.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2265 від 19.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2299 від 23.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2358 від 26.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2385 від 30.07.12 на суму 50000,00 грн.; №2472 від 10.08.12 на суму 70000,00 грн.; №2488 від 13.08.12 на суму 80000,00 грн.; №2516 від 15.08.12 на суму 50000,00 грн.; №2556 від 21.08.12 на суму 50000,00 грн.; №2590 від 27.08.12 на суму 50000,00 грн.; №2644 від 31.08.12 на суму 50000,00 грн.; №2729 від 11.09.12 на суму 60000,00 грн.; №2750 від 13.09.12 на суму 70000,00 грн.; №2886 від 28.09.12 на суму 100000,00 грн.; №3005 від 12.10.12 на суму 100000,00 грн.; №3050 від 17.10.12 на суму 50000,00 грн.; №3096 від 23.10.12 на суму 50000,00 грн.; №3140 від 29.10.12 на суму 40000,00 грн.; №3252 від 09.11.12 на суму 50000,00 грн.; №3911 від 31.01.13 на суму 300000,00 грн. У вказаних платіжних дорученнях (крім №1400 від 15.08.11 на суму 200000,00 грн.; №1429 від 31.08.11 на суму 250000,00 грн.; №244 від 09.12.11 на суму 1800000,00 грн.) зазначено призначення платежів - погашення простроченої заборгованості по кредитним договорам та згідно умов мирової угоди у справі №5/58. Решта сплачених сум перераховувались в межах погашення заборгованості за мировою угодою, що передбачено п.7.1.3, згідно умов якого передбачено перерахування ТОВ «Котнар-М» на користь ПАТ «ВТБ Банк» протягом 3 календарних днів з дня підписання мирової угоди і до її затвердження господарським судом 1800000,00 грн. в рахунок погашення суми вимог заставного кредитора; у випадку, якщо строк другого та/або наступних платежів за п.1.4.2 розділу І мирової угоди настає до затвердження мирової угоди, то такі платежі здійснені до затвердження мирової угоди та зараховуються в погашення боргу банкрута зі сплати неповернутого траншу за договором №025KL від 14.08.2008 року і зменшують суму вимог заставного кредитора, яка підлягає сплаті на користь ПАТ «ВТБ Банк» згідно з п.1.4.2 розділу І мирової угоди.

Виходячи зі змісту статей 1, 4, 35 Закону № 2343, мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.

У відповідності до Закону № 2343 мирова угода є правочином, який передбачає спеціальний порядок затвердження його дійсності через визнання мирової угоди судом шляхом винесення відповідної ухвали.

Порядок укладання, розірвання та визнання мирової угоди недійсною у справі про банкрутство регулюється положеннями Закону № 2343.

Враховуючи, що підставою дійсності мирової угоди, як правочину є її затвердження господарським судом, то з моменту скасування ухвали про затвердження мирової угоди, такий правочин є неукладеним та припиняє свою чинність.

Положенням ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, перебування коштів у кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 5570000 грн., які були сплачені частково на виконання умов мирової угоди є безпідставним.

Отже, за умов припинення господарських правовідносин за мировою угодою (правочину) на суму, що була сплачена на підставі умов даної угоди також поширюються правила повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України.

Заявником заявлено вимоги щодо солідарного стягнення з кредитора ПАТ ВТБ Банк за ЗАТ Котнар на користь товариства з товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район суми 5570000 грн.

Пунктом 1.4.2 мирової угоди встановлено, що обовязок банкрута щодо сплати суми вимог заставного кредитора на користь ПАТ ВТБ Банк на підставі мирової угоди буде виконувати ТОВ Котнар-М.

Оскільки, ТОВ Котнар-М частково приступило до виконання умов мирової угоди перед кредитором - ПАТ ВТБ Банк за зобовязаннями банкрута та безпосередньо на користь кредитора - ПАТ ВТБ Банк здійснювалось перерахування коштів в рамках виконання умов мирової угоди, то обовязок щодо повернення грошових коштів, сплачених ТОВ Котнар-М на виконання мирової угоди як цивільно-правового правочину виникає у кредитора ПАТ ВТБ Банк, як у особи, яка одержала кошти на виконання цього правочину. Доводи кредитора - ПАТ ВТБ Банк та ліквідатора щодо того, що перерахування коштів у сумі 5570000 грн. було здійснено виключно на виконання кредитних угод спростовуються наявними матеріалами справи та доказами поданими заявником.

Водночас, наведені у заяві обставини виконання ТОВ Котнар-М мирової угоди та порушенням його майнових прав виникли, у звязку з припиненням дії мирової угоди та безпосередньо з нею повязані. Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Тобто правовідносини, що є предметом даного спору виникли між особою, яка здійснила виконання за правочином (передача коштів, майна) та особою, яка одержала на виконання цього правочину (передача коштів, майна). При цьому, слід зазначити, що на дані правовідносини, як встановлено в ході судового розгляду, з огляду на зміст мирової угоди, не поширюється дія норми ст.541 ЦК України, якою встановлено, що солідарний обов'язок виникає або з закону, або з договору.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені висновки суду, проаналізувавши чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, беручи до уваги, що на момент подання заяви ТОВ „Котнар-М мирова угода від 06.12.2011 року у справі № 5\58, є припиненою та припинено з 17.12.12 господарські правовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район, публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та закритим акціонерним товариством „Котнар за мировою угоди від 06.12.11 по справі 5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства „Котнар, затвердженої ухвалою господарського суду від 16.03.12, суд дійшов висновку заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М про стягнення солідарно з ПАТ ВТБ Банк за ЗАТ Котнар на користь товариства з товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район суми 5570000 грн. задоволити частково шляхом стягнення з публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М суми 5570000 грн.

Доводи ліквідатора та кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» щодо підстави відмови у заяві з огляду на положення ч.ч 3, 7 ст.39 Закону № 2343, відхиляються , оскільки не спростовують факту безпідставного перебування грошових коштів сплачених заявником за зобовязаннями банкрута у кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» та їх повернення в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.

Інші доводи ліквідатора та кредитора - ПАТ «ВТБ Банк», зокрема і щодо того, що спір, який є предметом поданої заява повинен розглядатись у окремому позовному провадженні, посилаючись на те, що в окремому позовному провадженні були вирішено спору між учасниками провадження у справі у справі №907/561/14 (суддя Бобрик Г.Й.) та №907/985/13 (суддя Ушак І.Г.). не спростовують вищенаведених висновків суду за результатами розгляду вказаної заяви по суті.

Щодо поданої заяви кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» про застосування строків позовної давності до розгляду заяви суд констатує наступне.

Заява кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» про застосування строків позовної давності до розгляду заяви ТОВ „Котнар-М вмотивована тим, що заявник дізнався про скасування ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 в момент прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду 17.12.12, тобто сплив строк позовної давності, встановлений ст.257 Цивільного кодексу України, на звернення до суду із вказаною заявою, що є підставою для відмови у позові повністю.

Однак, слід відзначити, що заявником подано заяву про застосування наслідків недійсності правочину 14.12.15, тобто за 3 дні до спливу встановленого строку позовної давності.

Крім того, факт припинення правовідносин припинення з 17.12.12 господарських правовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю „Котнар-М, с. Мужієво, Берегівський район, публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та закритим акціонерним товариством „Котнар за мировою угоди від 06.12.11 по справі 5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства „Котнар, затвердженої ухвалою господарського суду від 16.03.12 встановлено згідно ухвали господарського суду Закарпатської області від 22.07.15.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята 17.12.12, факт припинення з 17.12.12 правовідносин між сторонами мирової угоди встановлено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 22.07.15, а заявник подав заяву про застосування наслідків недійсності правочину 14.12.15 відсутні підстави для застосування строку позовної давності до розгляду вказаної заяви, оскільки такий не сплив станом на момент подання вказаної заяви ЗАТ „Котнар.

За таких обставин, у задоволенні заяви кредитора ПАТ «ВТБ Банк» про застосування строків позовної давності до розгляду заяви слід відмовити повністю.

Враховуючи те, що Закон України «Про судовий збір» не встановлює окремих ставок за подання заяв вказаної категорії в межах справи про банкрутство, доводи ліквідатора щодо необхідності оплати судового збору за подання вказаної заяви у розмірі, передбаченому для справ окремого позовного провадження не беруться судом до уваги та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 23-25, 35, 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. ст. 4-1, 12, 15, 22, 32-34, 43, 54, 61, 64, 65, 82, 82-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву задоволити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М (90260, Закарпатська область, Берегівський район, с.Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 274/А, код 36210111) суму 5570000 грн.

Видати наказ.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвалу надіслати заявнику, комітету кредиторів, банкруту, ліквідатору.

Повна ухвала складена 15.02.16

Суддя Васьковський О.В.