ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 лютого 2016 року м. Київ № К/800/53541/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам ст.ст.211-213 КАС України матеріали касаційної скарги Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі №813/4478/15 (876/8962/15) за поданням Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків,-
встановив:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2016 року визнано поважними підстави пропуску Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, касаційна скарга оформлена відповідно до вимог ст.213 КАС України, перешкод для відкриття касаційного провадження не має.
Крім цього, Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства, cуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи доводи, наведені скаржником, вважаю за доцільне клопотання про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Керуючись ст. ст. 214-216 КАС України,
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі №813/4478/15 (876/8962/15) за поданням Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №813/4478/15 (876/8962/15) за поданням Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Клопотання Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору задовольнити. Відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті.
Надіслати копію ухвали та копію касаційної скарги особам, які беруть участь у справі та надати строк для подачі заперечень на касаційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак
The court decision No. 55796569, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 08.02.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 813/4478/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: