Decision № 55414534, 01.02.2016, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/1045/16 Головуючий 1 інст. - Шостак О.І.

Справа № 638/20686/14-ц

Категорія: стягнення збитків Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Гуцал Л.В., Пономаренко Ю.А.,

за участю секретаря - Варюшичевої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

На обґрунтування позивачка вказала, що у провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходилась справа за позовом ОСОБА_3

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особі - приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення збитків, моральної шкоди відмовлено.

Під час розгляду цієї справи вона 25 березня 2010 року уклала з Приватним підприємством «А-Лекс Плюс» (далі - ПП «А-Лекс Плюс») договір підряду. За консультування та надання юридичних послуг згідно договору № 2 нею було сплачено 21 000 грн. 00 коп.

Посилаючись на підстави, передбачені статтею 22 ч. 1 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь збитки в указаному розмірі.

ОСОБА_1 позов не визнала. В письмових запереченнях просила застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову за його безпідставністю.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року позов задоволено.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 21 000 грн. 00 коп. збитків, а на користь держави - 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що за відсутності позивачки та її представника позов не залишено без розгляду; мотиви відхилення її доводів текст рішення не містить; сума в розмірі 21 000 грн. 00 коп. не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України, а є витратами, які повинні були бути стягнуті судом за клопотанням ОСОБА_2 під час розгляду вказаної цивільної справи; звіт про оцінку майна укладала сама позивачка;

Позивачка рішення суду першої інстанції не оскаржила, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що укладення договору підряду на юридичне обслуговування було вимушеною дією ОСОБА_2, спрямованою на захист її прав, в результаті чого позивачка була змушена зазнати збитків в розмірі 21 000 грн. 00 коп. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального, процесуального права.

За статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

За ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а

також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право

не було порушене (упущена вигода).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ст. 16 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особі - приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. та Мохонько Ю.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення збитків, моральної шкоди відмовлено.

При цьому ОСОБА_2 у тій справі понесла витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги ПП «А-Лекс Плюс» на загальну суму 21 000 грн. 00 коп.

Проте вимогу про стягнення цих витрат позивачка заявила в іншому провадженні, подавши в листопаді 2014 року інший позов.

Отже, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги ПП «А-Лекс Плюс» є такими, яких зазнала ОСОБА_2 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду певної цивільної справи в порядку цивільного судочинства. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

З огляду на це, підстав для задоволення позову не немає.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків закрити - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.В.Гуцал

Ю.А.Пономаренко