Court ruling № 55367186, 28.01.2016, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

пр. № 6/759/64/16

ун. № 759/1086/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Петренко Н.О. розглянувши подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1

встановив:

На виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавчий лист № 2/759/2188/15 від 05.08.2015р., виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична компанія «Аргумент-Консалтинг» боргу в розмірі 69 732,26 грн.

Старший державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх майнових зобов'язань, оскільки гр. ОСОБА_1 ухиляється від сплати боргу, рішення суду не виконує. Державним виконавцем було вжито наступні заходи примусового виконання рішень, а саме виклик боржника, акт виходу виконавця за адресою боржника, арешт майна боржника, перевірка майнового стану боржника, згідно якої майна боржника, яке підлягає опису та вилученню в рахунок погашення боргу, виявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень не лише своєчасно і повно, але й неупереджено, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 р. «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів в цій сфері.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення подання, оскільки державний виконавець не надав до суду будь-яких доказів, що були вжиті всі необхідні заходи для виконання рішення суду. Крім того, відсутні дані про повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження відносно нього.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Відмовити в задоволенні старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: