Court ruling № 55352182, 29.01.2016, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

29.01.2016

Номер провадження № 2/331/247/2016

ЄУН 331/8769/15-ц

У Х В А Л А

29.01.2016 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В. М.

за участю секретаря Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1» про стягнення недоплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» про стягнення недоплаченої заробітної плати.

Позивач у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його присутності не подавав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає необхідним залишити позовну заяву без розгляду виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 04.12.2015 року про відкриття провадження по цивільній справі явку сторін у судове засідання визнано обовязковою.

Статтею 14 ЦПК України закріплено принцип обовязковості виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач в судове засідання на 14.01.2016 р. не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме, повідомленням про вручення поштового відправлення №69063 1201399 2, згідно з якою 15.12.2015 р. позивачем особисто отримано повістку до суду. Заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи без його присутності не надав.

Позивач в судове засідання, призначене на 29.01.2016 р. повторно не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, при цьому положень про необхідність врахування причин повторної неявки зазначена норма не містить. Тобто згідно вимог ЦПК України, суд не повинен зясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не зявляється до суду без поважних причин, будучи повідомленим про час і місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомляє, заяв про розгляд справи за його відсутності не подає, тобто зловживає своїми процесуальними правами. Неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обовязки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем своїх прав, останній не виконав покладені не нього процесуальні обовязки та декілька разів поспіль у судове засідання не зявився.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч.2 ст. 77, ч.3 ст.169, п.3 ч.1, ч.1 ст. 207 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1» про стягнення недоплаченої заробітної плати залишити без розгляду.

Розяснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя : В.М. Світлицька