Court ruling № 55278501, 26.01.2016, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" січня 2016 р. Справа № 907/5/16

За позовом Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез Центр, м. Ужгород

про зобовязання виконати п. 2.2.3. договору № 79 від 20.02.2015 року щодо забезпечення доступу у складські приміщення представників митниці.

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача ОСОБА_1, довіреність № 07-70-03-1-10-35/6012 від 28.09.2015

ОСОБА_2, довіреність № 27/07-70/10-41 від 26.01.2016

Відповідача не брав участі

СУТЬ СПОРУ: Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України, м. Ужгород заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез Центр, м. Ужгород про зобовязання виконати п. 2.2.3. договору № 79 від 20.02.2015 року щодо забезпечення доступу у складські приміщення представників митниці.

Присутні в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та наполягають на задоволенні позову. Подали для долучення до матеріалів справи обґрунтування заяви про забезпечення позову, якими зазначили, що необхідність накладення арешту на банківські рахунки та майно відповідача, як захід забезпечення позову, обумовлена застереженням можливого порушення стороною умов договору в частині збереження цілісності переданого на зберігання майна.

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних документів не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив, у звязку з чим розгляд справи належить відкласти.

Разом з тим, розглянувши заяву позивача, викладену в тесті позовної заяви, про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66 - 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом зазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналізуючи предмет позовної вимоги та визначені позивачем заходи забезпечення позову, господарський суд приходить до висновку про відсутність звязку між обраними позивачем заходами до забезпечення позову і позовною вимогою, оскільки такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача ніяким чином не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову про зобовязання виконати умову договору щодо забезпечення доступу у складські приміщення представників митниці. Такий спосіб забезпечення позовних вимог як накладення арешту на майно відповідача є адекватним у майновому спорі в межах суми позову чи у спорах про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна, у яких арешт на майно може накладатися на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору.

Разом з тим, стосовно заяви позивача в частині накладення арешту на рахунки відповідача, суд констатує наступне. У відповідності до п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене; допускається накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За таких обставин у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, викладеної у тексті позовної заяви, належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "10" лютого 2016 р. на 10:30 год.

2. В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

3. Зобовязати відповідача подати господарському суду до дня судового засідання:

письмові пояснення по суті позову з підтверджуючими документами;

Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнати обовязковою.

Суддя В.В. Мокану