ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 січня 2016 року Справа № 925/1168/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.розглянувшикасаційну скаргуЗаступника прокурора Черкаської областіна ухвалу від 28.10.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№925/1168/15 господарського суду Черкаської областіза позовомЗаступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській областідо1.Тальнівської районної державної адміністрації 2.ТОВ "Урочище Журавське"провизнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки ВСТАНОВИВ :
Заступник прокурора еркаської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 28.10.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №925/1168/15 господарського суду Черкаської області.
Згідно з ч. 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Заступником прокурора Черкаської області до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (а саме у розмірі 1218грн.), а додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При цьому, касатором в обгрунтування свого клопотання, зазначено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на сплату органами прокуратури судового збору не передбачені, а також, що під час підготовки касаційної скарги начальником відділу фінансування та бухгалтерського обліку - головним бухгалтером прокуратури Черкаської області надано інформацію про відсутність коштів для сплати судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Оскільки, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на наведене, подане Заступником прокурора Черкаської області клопотання про відстрочення сплати судового збору (в розмірі 1218грн.) задоволенню не підлягає.
Виходячи з викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ :
1. Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.
2. Касаційну скаргу Заступник прокурора Черкаської області на ухвалу 28.10.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №925/1168/15 господарського суду Черкаської області повернути без розгляду.
Головуючий суддя Ходаківська І.П..
Судді Фролова Г.М.,
Яценко О.В.
The court decision No. 55215905, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 25.01.2016. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 925/1168/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: