Дата документу 11.01.2016
Справа № 320/9724/15-ц
Провадження № 2-с/320/1/16
2016 рік
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2016 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Дараган Л.В.
за участю секретаря: Данчук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу.
Боржник ОСОБА_1 у поданій заяві просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись безпідставність заявлених стягувачем вимог, оскільки ніякої заборгованості за надані послуги з постачання питної води вона не має, а її прізвище в судовому наказі вказано взагалі не правильно ОСОБА_2.
В судове засідання боржник не з'явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд заяви за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
В судове засідання представник стягувача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, однак, його неявка не перешкоджає розгляду заяви про скасування судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви боржника про слухання справи за її відсутності та в зв'язку з неявкою представника стягувача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи заяви, матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст.105-1 ЦПК України, за результатами заяви про скасування судового наказу суд має право: залишити заяву без задоволення; скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; змінити судовий наказ.
Так, 21 грудня 2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області суми заборгованості за надані послуги з постачання питної води за період з 01 червня 2014 року по 01 листопада 2015 року в розмірі 1487 гривень 00 копійок та понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 609 гривень 00 копійок.
При цьому боржник заявляє про безпідставність заявлених стягувачем вимог.
Таким чином, з урахування доводів заяви про скасування судового наказу та доданих до неї документів, суд вважає необхідним заяву про скасування судового наказу задовольнити та скасувати судовий наказ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105 105-1, 197 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 21 грудня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області суми заборгованості за надані послуги з постачання питної води за період з 01 червня 2014 року по 01 листопада 2015 року в розмірі 1487 гривень 00 копійок та понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 609 гривень 00 копійок.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя:
The court decision No. 54891617, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 11.01.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 320/9724/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: