Court ruling № 54879313, 11.01.2016, Zhytomyr Regional Court of Appeal

Справа № 296/5706/15-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

11 січня 2016 р. м. Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області, Павицька Т.М., вирішуючи питання відповідно до вимог ст.297 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 вересня 2015 року,

по цивільній справі за позовом прокурора міста Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції, ОСОБА_4, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсною державну реєстрацію державного акту на право власності, скасування рішення приватного нотаріуса, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді апеляційного суду Житомирської області від 02 грудня 2015 року апеляційна скарга заступника прокурора Житомирської області була залишена без руху з тих підстав, що апеляційна скарга подана після закінчення строків визначених ст.294 ЦПК України, а підстави для поновлення пропущеного строку, вказані у скарзі, визнано неповажними, також при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Заступнику прокурора Житомирської області було надано строк для сплати судового збору, та звернення до апеляційного суду Житомирської області вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали судді заступником прокурора Житомирської області було сплачено судовий збір, однак не було подано звернення, в якому вказано інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Згідно розносної книги для місцевої кореспонденції, копію ухвали судді апеляційного суду Житомирської області від 02 грудня 2015 року апелянтом отримано 03 грудня 2015 року (а.с.226-227), однак вимоги зазначеної ухвали заявником, в частині звернення до апеляційного суду Житомирської області вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не виконані.

За таких обставин, апеляційне провадження по справі не може бути відкрито, апеляційна скарга визнається неподаною і підлягає поверненню особі, яка подала скаргу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 вересня 2015 року визнати неподаною і повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя