ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
УХВАЛА
про відмову у прийнятті позовної заяви
23.12.2015
Справа № 910/31935/15
Суддя Мудрий С.М., розглянувши
позовну заяву Заступника прокурора міста Києва
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання незаконними та скасування дозвільних документів
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги заступника прокурора міста Києва до Державної архітектурно-будівельної інспекції Украйни про визнання незаконними та скасування дозвільних документів.
Заступник прокурора просить визнати незаконними та скасувати видані товариству з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» дозволи на виконання будівельних робіт від 23.01.2012 № КВ 11412010515. від 24.05.2012 № КВ 11412081994; визнати незаконними та скасувати видані товариству з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» сертифікати відповідності закінчених будівництвом об’єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження їхньої готовності до експлуатації від 31.05.2012 № КП 16412087886, від 31.05.2012 № КВ16412087887, від 03.12.2012 № КВ 16412235386, № КВ 16412235387, № КВ 16412235388; визнати незаконними та скасувати зареєстровані товариством з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» декларації про початок будівельних робіт від 25.02.2013 № КВ 083120560496, про готовність об’єкта до експлуатації від 30.04.2013 № КВ 143131200160.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам. Відтак спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 12 ГПК.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року N 10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року N 10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” передбачено, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року N 10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Тобто, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, і за змістом статей 6, 7 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Відповідно до положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:
- внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції;
- здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.
Таким чином позивач є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Як вбачається з позовної заяви між сторонами у даній справі не має спору про право, а правовідносини, з яких виник спір, не мають господарського характеру.
З огляду на наведене, оскільки відповідача є суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України, а спір у даній справі виник в зв’язку з оскарженням рішення інспекції, як територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України у зв’язку з реалізацією ним делегованим владних повноважень з видачі та реєстрації сертифікатів та декларації про початок будівельних робіт, то суд дійшов висновку про відсутність господарського спору між сторонами, та натомість, про наявність адміністративного спору, і у зв’язку з підвідомчістю даного спору адміністративній юрисдикції тому, позовна заява не може бути прийнята до розгляду, у зв’язку з чим суд відмовляє в її прийнятті.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У прийнятті позовної заяви заступника прокурора міста Києва до Державної архітектурно-будівельної інспекції Украйни про визнання незаконними та скасування дозвільних документів відмовити.
Суддя С.М. Мудрий
The court decision No. 54578520, Commercial Court of Kyiv was adopted on 23.12.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 910/31935/15. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: