ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"21" березня 2012 р. Справа № 2a-2791/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»
до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №№0000272351, НОМЕР_1, НОМЕР_2, визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
26.08.2011 року державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №№0000272351, НОМЕР_1, НОМЕР_2, визнання протиправними дій.
30.08.2011 року за вказаним позовом судом відкрито провадження у справі № 2a-2791/11/0970 та вона призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні 21.03.2012 року позивач на підставі статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України заявив клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ДПІ у Сколівському районі вчиняти будь-які дії по стягненню податкового боргу згідно акту №103/23-0/24981630 від 08.07.2011 року до набрання законної сили рішенням суду в даній справі. Крім того, позивач просить забезпечити адміністративний позов шляхом заборони податковому органу вчиняти будь-які дії щодо стягнення коштів в сумі 67737,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду в справі №2а-2810/11/0970.
Представники позивача в судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову підтримали та просили суд задовольнити його.
Представник відповідача проти клопотання заперечила та просила суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши думку представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, судом установлено наступне.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову належним чином не мотивоване, у ньому не зазначено у чому саме полягає та чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також, не вказані очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень ДПІ в Сколівському районі.
Суд звертає увагу, що відповідно до норм пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень буде встановлена судом при зясуванні обставин даної справи та перевірки їх доказами в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не вчиняв жодних дій щодо стягнення з позивача податкового боргу, встановленого оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Згідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.
У відповідності до частини 3 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Таким чином, враховуючи вказані вище встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 158 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
The court decision No. 54050508, Ivano-Frankivsk District Administrative Court was adopted on 21.03.2012. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 2а-2791/11/0970. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: