№ 54039, 29.06.2006, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2006 р. Справа № 13/117

Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

розглядаючи справу

за позовом Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Сервіс"

про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів - 3155грн.

за участю представників:

позивача: Лінецький Р.І. - головний спеціаліст. Довіреність № 01-11/311 від 13.02.06 р.

відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Чернівці звернулось з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прикарпаття-сервіс” с. Банилів, Вижницький район Чернівецької області про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця у 2005 році в сумі 3155 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до звіту Ф.10-ПІ поданого відповідачем за підсумками 2005 р., де норматив працевлаштування інвалідів склав 2 чол., однак відповідачем в порушення ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", його не виконано, так як не було влаштовано жодного, а тому він повинен сплатити штрафні санкції в розмірі 3155 грн.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, пояснив, що відповідачем не вчинялося покладених на нього законодавчими і нормативними актами дій щодо забезпечення нормативу працевлаштування інвалідів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875-ХІІ із змінами, внесеними Законом України від 15.06.2004р. № І773-1У для підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чол. - у кількості одного робочого місця.

За порушення вимог ст.19 Закону в силу ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ст. 18 Закону та пункту 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 N 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” (314-95-п) передбачено, що - працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Пунктом 14 Положення (314-95-п) передбачено, що Підприємства щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

Згідно до звіту № 10-ПI про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік поданого відповідачем, середньооблікова чисельність працюючих в 2005 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловіка в той час коли встановлений норматив склав два чоловіка.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не подавав до служби зайнятості відомості про створені для інвалідів робочі місця та не атестував такі місця у встановленому порядку в 2005 році, що підтверджується інформацію Вижницького центру зайнятості та Чернівецького обласного управління охорони здоровя ОКМУ “Центр МСЕ”.

За відсутності інформації відповідача про створені (пристосовані) ним робочі місця для інвалідів уповноважені органи, визначені статтею 18 Закону, не могли реалізувати покладений на них обов’язок працевлаштування інвалідів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов’язку по забезпеченню дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів доведено матеріалами справи, а тому останній повинен нести передбачену Законом відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда в сумі 3155 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прикарпаття-сервіс” с. Банилів, Вижницький район Чернівецької області ідент. Код 32052107 на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г, (р/р 31210230500002 у відділенні Державного Казначейства м. Чернівці, код 23246436) 3155 грн. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.О. Миронюк