Court ruling № 53787774, 19.11.2015, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/8065/15

Справа №628/432/15ц Головуючий 1 інст. Шиховцова А.О.

Категорія :інші Доповідач - Бобровський В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Бобровського В.В.,

суддів Черкасова В.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Лашаковій Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Купянського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення за договором позики від 2 червня 2014 року 15000 доларів США заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що відповідач отримавши грошові кошти зобовязана була їх повернути до 31 січня 2015 року включно, але прийнятих зобовязань не виконує.

З таких підстав ОСОБА_2 відповідно розписки ОСОБА_3 від 2 червня 2014 року та норм ст..ст.1046, 1047 та ч.1 ст.1049 ЦК України просив задовольнити позов.

У березні 2015 року ОСОБА_3 предявила зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання розписки, як доказу укладання договору позики недійсним через його нікчемність з посиланням на те,що насправді будь-яких коштів від нього не отримувала, та те. що ОСОБА_2 протиправно заволодів цією розпискою, яка за текстом не породжує будь-яких правових наслідків.

Рішенням Купянського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 242204,94 грн. боргу за договором позики та 2422 грн. судових витрат по сплаті судового збору. У зустрічному позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 з посиланням на безпідставність позову ОСОБА_2, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права та вимог процесуального права при вирішенні справи, рішення суду просить скасувати, новим рішенням її позов задовольнити, у позові ОСОБА_2 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до положень ст..308 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити з наступного.

За правилом ч.1 ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно наданої суду ОСОБА_2 розписки ОСОБА_3 від 2 червня 2014 року вона позичила у нього до 31 січня 2015 року включно 10000 та 5000 доларів США, які на його письмову претензію від 27 січня не повернула.

За таких обставин вирішуючи справу у відповідності до положень ст..ст.1046,1047 ЦК України про зміст та форму договору позики, з урахуванням наявності у ОСОБА_2 оригіналу розписки ОСОБА_4 авторство якої вона не спростовує, суд, на підставах ч.ч.1,2 ст.545 та ч.2 ст.533 цього Кодексу дійшов правильного висновку про доведеність ОСОБА_2 наявності між сторонами договору позики, за яким ОСОБА_4, отримавши 15000 доларів США, у визначенні ними строк, кошти не повернула, у звязку з чим судом стягнуто сума боргу за курсом НБУ на день ухвалення рішення, правомірно залишивши без задоволення зустрічні вимоги про недійсність розписки як свідчення укладання договору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про недоведеність позову ОСОБА_2 не визначеність у розписці, що саме в ній зазначені долари США, та те, що висновок суду в цій частині ґрунтується на припущеннях, колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновку суду, виходячи із того, що факт укладання договору позики підтверджено її розпискою; протягом вирішення справи судом першої інстанції вона не оспорювала , що за змістом тексту розписки мається на увазі борг у доларах США, а не будь-якої іншої країни, так саме вона зазначала й у зверненнях до правоохоронних органів після звернення ОСОБА_2 з позовом до суду, намагаючись довести факт безгрошовості розписки. Постановою про закриття кримінального провадження від 29 вересня 2015 року слідчим не встановлено складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_2, а пояснення ОСОБА_3 є непереконливими по своїй суті.

З огляду на викладене, колегія вважає, що судом справу вирішено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги у справі відсутні.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314,ЦПК України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Купянського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.В.Бобровський

судді В.В.Черкасов

ОСОБА_1