Court ruling № 53715490, 19.11.2015, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 352/173/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2496/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: прокурора - Гулянич М.М., представника

Загвіздянської сільської ради - Драганчука П.І.,

представника відповідача ОСОБА_3 -

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокуратури Тисменицького району до Загвіздянської сільської ради та ОСОБА_3 про скасування рішення Загвіздянської сільської ради, за апеляційною скаргою прокуратури Івано-Франківської області на ухвалу Тисменицького районного суду від 08 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 08 жовтня 2015 року закрито провадження у справі за позовом прокуратури Тисменицького району до Загвіздянської сільської ради та ОСОБА_3 про скасування рішення Загвіздянської сільської ради.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, прокуратура Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права. На думку апелянта, судом не було враховано того, що одним із відповідачем в даній справі є фізична особа, а тому у відповідності до ст. 15 ЦПК України даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. При цьому, апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги правову позицію Верховного Суду України, зі змісту якої вбачається, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Окрім того, апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом про скасування рішення сільської ради в порядку ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру». Посилаючись на вищенаведене, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В засіданні апеляційного суду прокурор Гулянич М.М. доводи апеляційної скарги підтримав з наведених вище мотивів.

Представник Загвіздянської сільської ради апеляційну скаргу прокуратури підтримав.

Представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалу суду першої інстанції в даній справі законною і обгрунтованою.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Закриваючи провадження в даній цивільній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір, і будь-які права ОСОБА_3, як користувача згаданої вище земельної ділянки не порушуються, а право власності на цю ділянку він не набув. З цим висновком суду погоджується і колегія суддів на підставі такого.

У відповідності до норм ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст. 4 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зауважує, що в п.1 рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року роз'яснено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, зазначене положення щодо підсудності справ відображено у судовій практиці, зокрема, в ухвалі ВССУ від 03.06.2015 року в справі №6-4343св15 та в інших ухвалах цього суду.

З матеріалів справи вбачається, що вимога прокурора Тисменицького району полягає у визнанні незаконним рішення суб'єкта владних повноважень - Загвіздянської сільської ради щодо надання громадянину дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, з урахуванням суті спору та п.7 ч.1 ст.3, ст.17 КАС України вирішення спору, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена справа підлягає вирішенню в порядку саме адміністративного, а не цивільного судочинства.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку. Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянтів висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування постановленої в даній справі ухвали немає.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 312-315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської області відхилити, а ухвалу Тисменицького районного суду від 08 жовтня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з прокуратури Івано-Франківської області 1123,90 грн судового збору в спеціальний фонд Державного бюджету України за наступними реквізитами:

Отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську;

Код ЄДРПОУ отримувача-37952250;

Банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області;

Код банку отримувача (МФО) - 836014;

Рахунок отримувача - 31212206780002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко