
Справа№2н-1742/09
У Х В А Л А
Іменем України
18 березня 2009 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, ОСОБА_1, розглянувши заяву представника ЗАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу, -
в с т а н о в и в:
16.03.2009 року представник ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу, посилаючись на те, що згідно договору №DNH4KP72330578 від 26.11.2006 р. ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1948,70 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.11.2007. В зв'язку з порушенням зобов’язань боржником за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 6737 грн., яка складається з :
? 1948,70 грн. – заборгованість за кредитом;
? 2629,25 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
? 1362,23 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором;
? 500,00 грн. – судовий штраф (фіксована сума);
? 297,01 грн. – судовий штраф (процент).
Дослідив зміст заяви та додатків до неї, вважаю, що заява представника ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 про видачу судового наказу підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. Дана заява подана в зв'язку з вимогою, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі. Таким чином, в частині заборгованості за кредитом та за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами може бути видано наказ на суму 4577 грн. 95 коп. В іншій частині заяви про видачу судового наказу, а саме: про стягнення пені та судових штрафів, з урахуванням вимог ЦК України щодо строків позовної давності, підстав для покладення відповідальності за порушення зобов’язань за договором за наявності вини і т.д., вважаю треба відмовити на підставі п.2 ч.1 ст. 100 ЦПК України, оскільки спір про право повинен розглядатися в позовному провадженні.
Відповідно до ст. 88, 99 ЦПК України, з боржника на користь заявника пропорційно задоволеній частині заяви, слід стягнути судові витрати в розмірі 25 грн. 50 коп., судові витрати в розмірі 15,00 грн. покласти на ЗАТ КБ «Приватбанк».
При поданні позовної заяви було сплачено 33 грн. 36 коп. державного мита, в зв'язку з тим, що заява задоволена частково, суд вважає доцільним повернути суму зайво сплаченого держмита, яка підлягає поверненню відповідно до п.1 ч.1, п. 2 ч.2 ст. 83 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.. 83, 88, 96, 99-101, 208, 209, 212, 213 ЦПК України,
у х в а л и в :
1.Заяву представника ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 про видачу судового наказу задовольнити частково.
2. Видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №DNH4KP72330578 від 26.11.2006 року в розмірі 4577 грн. 95 коп., та судових витрат в розмірі 25 грн. 50 коп. та судовий збір по сплаті ІТЗ в розмірі 15 грн.
3. В іншій частині вимог заяви про видачу судового наказу - відмовити.
4. Повернути Закритому акціонерному товариству комерційний банк ПриватБанк (р/р 64992919400001, МФО 305299, ОКПО 14360570), державне мито в розмірі 8 (вісім) гривень 19 копійок (р/р 31419537700024, МФО 805012, ОКПО 24230992 ГУДКУ в Дніпропетровській області), сплачений за платіжним дорученням № UDA63B008H від 03.02.2009 року
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя Щеняєва І.Б.
The court decision No. 5370504, Saksahanskyi District Court of Kryvyi Rih City was adopted on 18.03.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 2-н-1742/09. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: