Court ruling № 53407698, 10.11.2015, Zhytomyr Administrative Court of Appeal

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"10" листопада 2015 р. Справа № 806/3569/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Франовської К.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконною відмову ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач звернувся з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. в якому просив визнати незаконною відмову в розстрочці грошових зобов'язань та неналежне виконання вимог Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виходячи із фінансового стану підприємство змушене було звернутися до податкового органу із заявою про розстрочку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 125798,00 грн. за лютий 2015 року, надавши всі відповідні документи. Відповідач своїм листом від 20.04.2015 року відмовив в наданні розстрочки. На думку позивача, така відмова протирічить вимогам Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що позивачем не наведено доводів порушення його прав, свобод та законних інтересів Коростенською ОДПІ в зв'язку із прийняттям рішення про відмову в наданні розстрочки податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 125798,00грн. за лютий 2015року на 9 місяців до 29.12.2015 року. Відповідач при розгляді звернення позивача діяв в межах наділених вимогами ст.100 Податкового кодексу України та Порядку N574 власних дискреційних повноважень, що свідчить про відсутність порушених прав позивача та відсутність в потребі їх судового захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що 24.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо розстрочки податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 125798,00 грн. за лютий 2015 року на 9 місяців щомісячними платежами до 29.12.2015 року, надавши всі необхідні документи.

За результатами розгляду вказаного звернення позивача податковим органом був підготовлений висновок про доцільність надання такої розстрочки.

З листа Коростенської ОДПІ від 26.03.2015 року, вказаний висновок у відповідності із дорученням Міністерства доходів і зборів України № 12685/7/99-99-25-4-14 від 30.05.2014 року був направлений для погодження до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 17.04.2015 року, в погодженні прийняття рішення щодо надання Позивачу зазначеної розстрочки було відмовлено.

На підставі вказаного рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області відповідачем листом від 20.04.2015року було прийнято рішення про відмову в наданні Позивачу розстрочки податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 125798,00грн. за лютий 2015року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для розстрочення грошових зобов'язань платника податків регулюються правовими нормами Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574 (надалі - Порядок N574), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Так, за приписами п.п.20.1.29 п.20.1 ст.20 і п.100.8 ст.100 Податкового кодексу України до повноважень відповідача як відповідного територіального органу державної податкової служби віднесено право приймати рішення про розстрочення грошових зобов'язань у порядку, передбаченому законодавством.

В розумінні вимог п.100.4 ст.100 Податкового кодексу України та п.3.1 Порядку N574 підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Враховуючи положення наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком, що законодавцем не передбачено обов'язку податкового органу, в тому числі відповідача по даній справі, безумовно ухвалювати рішення про надання розстрочки грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків без відповідного аналізу відповідних обставин та економічного обґрунтування стану такого платника.

Повноваження податкового органу щодо розстрочки грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями цих суб'єктів владних повноважень, тобто дають можливість на власний розсуд визначити зміст рішення та вибрати один з варіантів рішень кожен з яких є законним, і орган зобов'язаний зробити цей вибір.

Встановлено, що аналіз фінансового стану позивача за 2013-2014 роки, який слугував підставою для прийняття рішення про відмову в наданні розстрочки грошових зобов'язань (податкового боргу), свідчив про відсутність загрози неплатоспроможності вказаного підприємства. Зокрема, чистий дохід позивача від реалізації продукції у 2013 та 2014 роках відповідно складав 17,4 та 11,1млн.грн. У вказані періоди позивач мав дебіторську заборгованість відповідно в 1,5 та 3,4млн.грн. та запаси готової продукції на 886,0 тис. грн. та 863,0 тис. грн. відповідно.

Судом першої інстанції вірно зазначено про безпідставність доводів представника позивача, що оскаржуване рішення відповідача призвело до накопичення податкового боргу підприємства ще на 322825,71 грн. з податку на додану вартість та з податку на землю.

Встановлено, що за позовом Коростенської ОДПІ було відкрито провадження в адміністративній справі №806/1371/15 щодо стягнення з підприємства податкового боргу в розмірі 322825,71грн. 19.05.2015 року ухвалою суду дана позовна заява була залишена без розгляду по причині відкликання податковим органом позову, так як підприємством вказана сума податкових зобов'язань була сплачена в повному обсязі.

Крім того, правомірність проведеного відповідачем аналізу фінансового стану позивача та дотримання вимог Порядку N574 при ухваленні рішення щодо відмови в розстрочці зазначеного грошового зобов'язання на 9 місяців рівними платежами підтверджується самим фактом сплати позивачем зазначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 125798,00 грн. за лютий 2015року.

Так, із дослідженої особової картки позивача як платника податку на додану вартість встановлено, що станом ще на 27.07.2015 року позивач не тільки сплатив зазначені кошти до бюджету в повному обсязі, а у нього наявна переплата коштів з цього податку до відповідного бюджету.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при розгляді звернення діяв в межах наділених вимогами ст.100 Податкового кодексу України та Порядку N574 власних дискреційних повноважень, а тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: К.С. Франовська

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" листопада 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод " вул.Сосновського, 65,м.Коростень,Житомирська область,11500

3- відповідачу: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4 - представник позивача: Усюк В.І. - АДРЕСА_1