ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 листопада 2015 року Справа № 906/1151/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської областіна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі№ 906/1151/14 Господарського суду Житомирської областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській областідоПриватного акціонерного товариства "Київстар", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області за участю прокурора міста Житомира провизнання права власності,ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Рівненської області 14.09.2015 звернувсь, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті доданого до касаційної скарги, через Рівненський апеляційний господарський суд до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 906/1151/14 Господарського суду Житомирської області.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначені положення закону дають право суду відстрочення сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого із змісту обґрунтувань прокурора щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається.
Твердження прокурора про відсутність видатків для сплати судового збору у кошторисі установи на 2015 рік не доведено, оскільки достовірність такої інформації може бути підтверджено Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області. Проте такої довідки суду не надано.
Пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, касаційна скарга заступника прокурора Рівненської області підлягає поверненню відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Клопотання заступника прокурора Рівненської області про відстрочення сплати судового збору відхилити.
Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 906/1151/14 Господарського суду Житомирської області та додані до неї документи повернути заявникові.
Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.
The court decision No. 53307709, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 09.11.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 906/1151/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: