№ 53282140, 27.10.2015, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2476/15-а14 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області про визнання нечинними рішень,

встановив:

У квітні 2009 року комунальне підприємство теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (далі позивач, КПТМ "Каховтеплокомуненерго", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.01.2009 р. № 000012301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 1794366,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 864233,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 930133,00 грн.; № 0000022301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість 393323,00, у тому числі за основним платежем у сумі 254634,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 13868,00 грн.; № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895 грн. 60 коп. за порушення з регулювання обігу готівки (справа 2а-9969/09/2170).

У червні 2009 року Каховська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду із позовом до комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" про стягнення штрафних санкцій в сумі 52158,04 грн., що застосовані рішенням Каховської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2009 р. № НОМЕР_1 (справа № 2а-11080/09/2170).

Ухвалою від 16.07.2010 р. справи № 2а-9969/09/2170 та № 2а-11080/09/2170 обєднані в одне провадження, якому присвоєно № 2а-9969/09/2170.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. у справі № 2а-9969/09/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011р., позов комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" задоволено частково. Визнано нечинними податкове повідомлення-рішення від 09.01.2009р. № 000022301/0 в частині визначення податкового зобов?язання по податку на додану вартість в сумі 171898,78 грн. та штрафних санкцій в сумі 97321,34 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 про визначення податкового зобов?язання по податку на прибуток в сумі 864233 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 930133 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 49207,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Позов Каховської ОДПІ у Херсонській області про стягнення штрафної санкції задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" 3687,80 грн. до державного бюджету. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 р. скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 р. в частині задоволення позовних вимог комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" до

Каховської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи, а тому суд, розглядаючи даний спір, враховує висновки суду касаційної інстанції та розглядає дану справу в межах позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.01.2009 р. № 000012301/0, № 0000022301/0, № НОМЕР_1.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та зазначили, що податковий орган при проведенні планової виїзної перевірка протиправно, без належних на те підстав дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 4.1 ст. 4, п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.11 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4. п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7. п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 1.2, 2.3, 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, а відтак прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення слід визнати нечинними. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив мотивуючи тим, що спірні ППР прийняті за наслідками виявлених податковим органом порушень позивачем вимог податкового законодавства, а тому підстави для визнання їх нечинними відсутні. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" Каховська ОДПІ Херсонської області реорганізована, всі її функції передано до Каховської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яка, у свою чергу, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" також реорганізована, та виконання функцій якої передано Каховській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. За таких обставин на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво, а тому відповідачем у даній справі є Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

У період з 08.12.2008 р. по 19.12.2008 р. Каховською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку КПТМ "Каховтеплокомуненерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р., про що складено акт від 26.12.2008 р. № 871/23-8/05449897.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 4.1 ст. 4, п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 864233,00 грн., у тому числі за 9 місяців 2006 року на суму 930133 грн. за 2006 рік на суму 864233 грн.;

- п. 4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'' від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в результаті чого занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 301400 грн., за 1 кв. 2008 року на суму 301400 грн., за 1 півріччя 2008 року на суму 621900 грн., за 9 місяців 2008 року на суму 621900 грн.;

- п. 1.11 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4. п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7. п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 277378 грн., у тому числі за вересень 2006 року на суму 7225 грн., за серпень 2007 року на 417 грн., за вересень 2007 року - на 14022 грн., за жовтень 2007 року - на 18396 грн., за листопад 2007 року - на 15973 грн., за січень 2008 року - на 46355 грн., за лютий 2008 року - на 68697 грн., за березень 2008 року - на 87176 грн., за квітень 2008 року - на 1773 грн., за травень 2008 року - на 17344 грн.;

- п. 1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податок на додану на загальну суму 22744 грн., у тому числі за червень 2008 року на суму 2486 грн., за липень 2008 року - на 2492 грн., за серпень 2008 року - на 333 грн., за вересень 2008 року - на 17433 грн.; та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 47002 грн. за вересень 2008 року.

Також встановлено порушення п. 1.2, 2.3, 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого Підприємством проведено готівкові розрахунки понад встановлену граничну суму 10000 грн. та перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі на суму 24603 грн. 90 коп., проведено готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 3958,24 грн., звітування по виданим під звіт сумам без належним чином оформлених платіжних документів на суму 3958,24 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 09.01.2009 р прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 000012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 864233,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 930133,00 грн.;

- № 0000022301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 254634,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 138689,00 грн.;

- № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895,60 грн. згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Розглядаючи даний спір, суд застосовує норми законодавства в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо прийнятого Каховською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 09.01.2009 р. № 000012301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 864233 грн. та штрафними санкціями в сумі 930133 грн., суд зазначає наступне.

При перевірці Каховською ОДПІ правильності формування позивачем валового доходу встановлено, що КПТМ "Каховтеплокомуненерго" отримана субвенція на покриття від'ємного значення різниці в тарифах на послуги теплопостачання в сумі 3883432,00 гривень. Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток № 334/94-ВР до валових доходів включається доходи з інших дже рел, у тому числі: у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку. На підставі зазначеного в акті перевірки ОДПІ зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток, розрахованого до вказаної різниці у сумі 970858 грн. (3883432 х 25 : 100).

У судовому засіданні представники позивача стверджували, що згідно із наказом Мінпаливенерго України від 10.11.2005 р. № 568 КПТМ "Каховтеплокомуненерго" 28.11.2005 р. внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Субвенція у розмірі 3883432,00 грн. була отримана позивачем відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплоенергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення на суму за боргованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 р. по 1 січня 2005 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 705 (далі - Порядок № 705). Грошові кошті в сумі 3883432,00 грн. отримані Підприємством в якості субвенції на покриття від'ємного значення різниці в тарифах на послуги теплопостачання, а тому, враховуючи приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", такі кошти не включаються до складу валового доходу, а відображаються тільки в бухгалтерському обліку.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 705 погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилася на 1 липня 2006 року, та виконання додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", з урахуванням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Статтею 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік встановлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборговано сті минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та во довідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що за тверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійсню ється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кре диторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2006 року, та додат кових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті". Розрахунки з різниці в тарифах на теп лову енергію, що постачалася населенню, здійснюються з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Пунктом 8.1. статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення стало го функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" встановлено, що для погашення сум заборгованості, які входять до складу заборгованості, у тому числі заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, та іншими суб'єктами господарської з частковою оплатою її суми, сума такої за боргованості не включається до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів.

У свою чергу, пунктом 9.2 статті 9 вказаного Закону, передбачено, що при погашенні платниками податків заборгованості у складі, визначеному цією статтею, що підтвер джена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховують ся.

Згідно із п. 4 Порядку № 705 обсяг заборгованості з різниці в тарифах визнача ється учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання і водовідведення та фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуван ням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням до тації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг для відшкодування різниці в тари фах. Умовами перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах та проведення взаємозаліку є: наявність заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 р. по 1 січня 2005 р. і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг; договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків на під ставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків креди торської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з Державною податковою адміністраці єю, Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінфіном; наявність різниці між фактичними витратами на послуги з водопостачання і водовідведення та фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для

населення тарифами.

Судом встановлено, що на підставі наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005 р. № 568 комунальне підприємство теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" 28.11.2005 р. внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджено Випискою з реєстру, виданою ДП "Енергоринок" 28.11.2005р. за № 211 (а.с. 268, том 1).

Кошти субвенції в сумі 3883431,82 грн. були отримані КПТМ "Каховтеплокомуненерго" відповідно до платіжних документів: № U1064716 від 14.09.2006р. на суму 265127,97 грн.; № U1064710 від 14.09.2006р. на суму 330529,90 грн.; № U1064711 від 14.09.2006р. на суму 1206462,12 грн.; № U1064713 від 14.09.2006р. на суму 2081311,83 грн. Зазначені кошти по отриманій із бюджету субвенції в бухгалтерському обліку Під приємства відображені транзитом із подальшим погашенням заборгованості надавачам по слуг та іншими підприємствами - учасникам розрахунків у відповідності до норм статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та постанови Кабінету Міні стрів України від 22.05.2006 р. № 705. Зокрема, із отриманої субвенції КПТМ "Каховтеплокомуненерго" була перерахована заборгованість наступним постачальникам: 2081311,83 грн. ДП "Газ-тепло" за теплову енергію (природний газ), 265127,97 грн. ДК "Укртранс-газ" за транспортування природного газу, 330529,90 грн. ВАТ "Херсонгаз" за природний газ, 1206462,12 грн. ДК "Газ-України" за природний газ.

Статтею 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", включаючи підпункт 4.1.6, не передбачено включення субвенції державного бюджету до складу валових доходів.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, отримана із бюджету субвенція на покриття від'ємного значення різ ниці в тарифах на послуги теплопостачання в сумі 3883432 грн. повинна відображається позивачем тільки в бухгалтерському обліку.

Таким чином суд вважає, що сума отриманої позивачем у вересні 2006 року субвенції у розмірі 3883432,00 грн. з державного бюджету на покриття різниці в тарифах 2000-2004 рр. для погашення заборгованості за отриманий природний газ та послуги по його транспортуванню у відповідності до Порядку № 705 оподаткуванню податком на прибуток не підлягає, а відтак - суд дійшов висновку про незаконність визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 1794366,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 864233,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 930133,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд скасовує податкове повідомлення-рішення від 09.01.2009 р. № 0000012301/0.

Щодо прийнятого Каховською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 09.01.2009 р. № 0000022301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 254634 грн. та штрафними санкціями в сумі 138689 грн., суд зазначає наступне.

За змістом акта перевірки від 26.12.2008 р., при дослідженні правильності декларування позивачем податку на додану вартість ОДПІ виявлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму 102380,00 грн. у зв'язку з не включенням до декларації з податку на додану вартість податкових зобовязань, визначених у реєстрі виданих податкових накладних згідно наявних первинних документів та виписаних податкових накладних за період з липня 2007 року по вересень 2008 року, у тому числі за вересень 2007 року в сумі 14022 грн., за жовтень 2007 року в сумі 18396 грн., за листопад 2007 року в сумі 15973 грн., за травень 2008 року в сумі 9972 грн., за червень 2008 року в сумі 514 грн., за вересень 2008 року в сумі 43503 грн., чим порушено п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представники позивача відмітили, що відповідачем у ході перевірки не встановлено та в акті перевірки не зазначено, на підставі яких первинних документів ОДПІ дійшла висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань за 2007 рік на суму 48391,00 грн. (вересень 2007 року 14022,00 грн., жовтень 2007 року -18396,00 грн., листопад 2007 року-15973,00 грн.) Не містить акт перевірки також реквізитів податкових накладних, які взяті відповідачем до уваги, як доказ заниження таких зобовязань. Оскільки обовязок доказування правомірності визначення Підприємству податкових зобовязань з ПДВ на вказану суму належить контролюючому органу, то, як відмітили представники позивача, відповідачем належними доказами не підтверджено обґрунтованості своєї позиції.

Судом витребувано від Каховської ОДПІ податкові накладні із зазначенням їх реквізитів, які слугували підставою для висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 102380,00 грн., проте відповідачем дана вимога не виконана, будь-яких первинних та інших документів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Також представником відповідача у судовому засіданні не надано будь-яких пояснень з приводу того, які саме первинні документи слугували підставою для наведеного вище висновку ОДПІ.

Разом з тим слід відмітити, що на виконання ухвали від 20.10.2010 р. у даній справі було проведено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість КПТМ "Каховтеплокомуненерго", що зазначені в акті Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області від 26.12.2009р. № 871/23-8/05449897.

Як вбачається зі змісту висновку № 245/10 судової економічної експертизи від 11.01.2011 р. (а.с. 177-199, том 1), відсутність в акті перевірки від 26.12.2009р. № 871/23-8/05449897 посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених в акті фактів заниження позивачем податкових зобов'язань за 2007 рік на суму 48391,00 грн., не дали можливості експерту підтвердити чи спростувати обгрунтованість вказаних висновків ОДПІ.

Таким чином суд, вичерпавши можливість встановлення обставин того, які саме документи податкового обліку слугували підставою для висновку ОДПІ про заниження позивачем податкових зобов'язань за 2007 рік на суму 48391,00 грн., вважає безпідставними зазначені твердження відповідача, беручи до уваги те, що податкова інспекція не довела наявність обставин, що перешкодили їй вказати в акті перевірки реквізити податкових накладних, не включених Підприємством до декларації.

Завищення податкових зобов'язань у зв'язку з зайвим включенням до декларацій з податку на додану вартість податкових зобов'язань визначених у реєстрі виданих податкових накладних на суму 850 грн. позивач не заперечує.

Також у ході перевірки ОДПІ встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій "операції па митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту" всього на суму 53989,00 грн., в тому числі за травень 2008 року в сумі 9972,00 грн., за червень 2008 року в сумі 514,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 43503,00 грн. внаслідок заниження Підприємством податкових зобов'язань у зв'язку з ліквідацією основних виробничих фондів, не пов'язаною з дією обставин непереборної сили, чим порушено п. 4.9 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Основні фонди ліквідовані: згідно акта ліквідації основних фондів за травень 2008 року складові котельні № 7 залишковою вартістю 49862,27 грн., згідно акта ліквідації основних фондів за червень 2008 року відрізок теплотраси залишковою вартістю 2572,0 грн., згідно акта списання основних фондів № 55 від 11.09.2008 року котельня № 7 залишковою вартістю 217517 грн. 18 коп. Підприємством виписано податкові накладні, які не включено до реєстру виданих податкових накладних та декларацій з ПДВ : № 6 від 30.05.2008 року на суму 59834,72 грн., в т.ч. ПДВ 9972,45 грн., № 14 від 30.06.2008 року на суму 3086,4 грн., в т.ч. ПДВ 514,4 грн., № б/н від 30.09.2008 року на суму 261020.61 грн., в т.ч. ПДВ 43503.43 грн.

Позивач не погоджується з висновком податкової інспекції про необхідність включення показників податкових накладних до податкових зобовязань декларацій, посилаючись на те, що є комунальним підприємством, а тому безпосередня організація діяльності підприємства проводиться виключно виконавчим комітетом Каховської міської ради. Посилаючись на Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач зазначає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, прийняття рішень щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна.

Відповідно до пункту 4.9 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Сторони не заперечують існування рішення виконкому Каховської міської ради від 17.04.2008р. № 202 "Про надання дозволу на списання основних засобів", яким визнано необхідним списати з балансу позивача основні засоби за переліком як такі, що не придатні до подальшого використання, а саме - основні засоби по котельні № 7 і ТП № 1 залишковою вартістю 48386,54 грн. Також рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради від 23.06.2008р. № 301 на підставі акту № 47 за травень 2008 року, списано з баланса позивача відрізок теплотраси довжиною 192 м та балансовою вартістю 2572,00 грн., як такий, що непридатний до використання.

Оскільки правила п. 4.9 Закону України "Про податок на додану вартість" не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди ліквідуються без згоди платника податків, в тому числі або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншим способом, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись в майбутньому за цільовим призначенням, суд вважає, що наявність документів, що підтверджують дані обставини, дає підстави для висновку про те, що дана господарська операція не є об'єктом оподаткування.

Що стосується списання основних фондів - котельні № 7 залишковою вартістю 217517,18 грн., то за змістом акта списання основних фондів № 55 від 11.09.2008р. причиною списання є зняття з балансу на підставі розпорядження міського голови від 09.09.2008 р. № 249-р у зв'язку з приватизацією. Отже, дана операція не відноситься до ліквідації основних виробничих фондів за самостійним рішенням платника чи безоплатною передачею особі, не зареєстрованій платиком податку, а також переведенням основних фондів до складу невиробничих фондів, а тому не підпадає під дію п. 4.9 ст. 4 Закону про ПДВ.

Як вбачається із висновку № 245/10 судової економічної експертизи від 11.01.2011р., наказом по КПТМ "Каховтеплеомуненерго" була створена постійно діюча комісія по списанню товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків та складові котельні № 7, списані як такі, що непридатні для подальшого використання, а тому дана господарська операція не є об'єктом оподаткування.

Також необхідно відмітити, що юридичним фактом, з яким чинне податкове законодавство пов'язує виникнення у платника об'єкта оподаткування, є здійснення господарської операції. Саме ж по собі складення акта списання основних фондів (без фактичного вибуття активів) не створює об'єкта оподаткування ПДВ у розумінні пункту 4.9 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Наведене виключає законність донарахування позивачеві оспорюваної суми податку на додану вартість.

Таким чином суд погоджується із доводами позивача про безпідставність висновку ОДПІ щодо заниження Підприємством зобовязань на суму 53989,00 у звязку із ліквідацією основних фондів.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за період липня 2006 року по вересень 2008 року ОДПІ встановлено, що Підприємством завищено податковий кредит на суму 219865,00 грн. та занижено на суму 113763,00 грн. Завищення відбулось внаслідок порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 ст. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: за вересень 2006 року позивач включив до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість згідно податкових накладних ВАТ "Херсонгаз", які раніше були включені до податкового кредиту по першій події згідно попереднього акту перевірки по податкових накладних № 8894 від 30.09.2005р. на суму 2515,80 грн., в тому числі ПДВ 419,30 грн. та № 8895 від 30.09.2005р. на суму 40834,71 грн., в т.ч. ПДВ 6805,78 грн. Також Підприємством завищено податковий кредит за серпень 2007 року на суму 417,00 грн. та за квітень 2008 року на суму 833,00 грн. у зв'язку з подвійним включенням до складу податкового кредиту податкової накладної № 100 від 10.05.2007р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ 416,67 грн. від МП "Стаер" та податкової накладної № 20 від 17.05.2007р. на суму 5000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн. від ПФ "ЮПО" (раніше включено до податкового кредиту за травень 2007 року, оплата здійснена в цьому ж місяці).

Позивачем не надано обґрунтованих заперечень щодо наведених порушень, а тому суд не надає оцінки даним висновкам ОДПІ.

Позивач заперечує висновки ОДПІ, наведені в акті перевірки (стор. 15) щодо порушення п. 1.11 ст. 1, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - завищення Підприємством податкового кредиту по розрахунках з ДП "Газ України" на загальну суму 97627,00 грн., внаслідок завищення податкового кредиту на суму 211390,00 грн. і заниження податкового кредиту на суму 113763,00 грн.

За висновками ОДПІ, Підприємством порушений касовий метод податкового обліку у спосіб включення до податкового кредиту ПДВ згідно отриманих податкових накладних від ДП "Газ України" без виникнення права на податковий кредит у зв'язку з відсутністю оплати включеного до податкового кредиту податку на додану вартість, та не включення до податкового кредиту ПДВ згідно отриманих податкових накладних у зв'язку з здійсненням оплати спожитого газу. ОДПІ зазначає, що КПТМ "Каховтеплокомуненерго", яке продає теплову енергію, включаючи вартість його транспортування, має право включати до складу податкового кредиту тільки суму ПДВ по отриманому природному газу від ДП "Газ України", яка оплачена.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що касовим методом є метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отриман ня) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (по слуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання ко штів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (по слуг). Проте, п. 11.11 Закону про ПДВ встановлено, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ приро дний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водо постачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним устано вам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, ін шим подібнім платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх ва ртості, визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за ка совим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Таким чином, за операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються за касовим способом, право на податковий кредит виникає на дату відрахування коштів з рахун ку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками). У той же час, за операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються в загальновстановленому порядку (за датою здійснення першої з подій - відвантаження товару чи отримання коштів), право на податковий кредит виникає за датою здійснення першої з подій - отримання товару чи оплата його.

Отже ПДВ, нарахований КПТМ "Каховтеплокомуненерго" у зв'язку з придбанням га зу, повинен відноситися до складу податкового кредиту залежно від застосовуваних спосо бів визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів: або за касовим способом, або за першою з подій; при цьому, якщо першою подією є факт оплати, то ПДВ може бути віднесено до складу податкового кредиту в повному обсязі. Тобто, проблема правильного розподілу податкового кредиту стосується тільки тих товарів (робіт, послуг), які отримано, але не оплачено.

Підприємство для виробництва та продажу теплової енергії придбаває товари (робо ти, послуги), відпускає теплову енергію і юридичним і фізичним особам та бюджетним ор ганізаціям відповідно до п. 11.11 ст. 11 вказаного Закону. При цьому, під час відпуску теплової енергії юридичним особам податковий кредит виникає за першою подією, під час же відпуску теплової енергії фізичним особам і бюдже тним організаціям - за касовим методом. Проведеними дослідженнями банківських виписок факт оплати КПТМ "Каховтеплокомуненерго" постачальнику природного газу "ДК "Газ України" у розмірах, вказаних в акті перевірки підтверджується також висновком № 245/10 судової економічної експертизи від 11.01.2011 р., у ході проведення якої встановлено, що в платіжних дорученнях не було вказано, за який розрахунковий період здійснюється оплата за природний газ і його транспортування. На підставі бухгалтерських та податкових документів судовий експерт дійшов до висновку про те, що за січень 2008 року сума податку на додану вартість, яка може бути віднесена до складу податкового кредиту, підтверджена у розмірі 66904,98 грн., за лютий 2008 року 122766,46 грн., березень 2008 року 74271,97 грн., усього на суму 263943,41 грн.

Згідно розрахунків розподілу витрат природного газу по категоріям споживачів КПТМ "Каховтеплокомуненерго" в період з січня по вересень 2008 року питома вага газу, використаного на виробництво теплової енергії для госпрозрахун кових організацій становить 9,46 %. Податок на додану вартість газу, використаного на виробництво теплової енергії для госпрозрахункових організацій у розмірі 9,46%, що становить 57672,41 грн., віднесений до складу податкового кредиту по першій події, даті його надходження і використання на виробництво. У зв'язку з цим у подальшому при здійсненні оплати заборгованості за отриманий газ з рахунку КПТМ "Каховтеплокомуненерго" вказана вище сума податку на додану вартість повинна бути врахована як така, що включена до декларації з ПДВ по першій події. Згідно акту перевірки від 26.12.2008 р. № 871/23-8/05449897 на протязі травня - ве ресня 2008 р. з рахунку КПТМ "Каховтеплокомуненерго" була оплачена заборгованість за поставлений газ на суму 135272,00 грн. Податок на додану вартість, який був включений до податкового кредиту із зазначеної суми по першій події складає 12796,73 грн. (9,46 %). Отже, до складу податкового кредиту із зазначеної суми повинно бути включено при оплаті 100966,27грн. (113763,00 12796,73). Експертом підтверджується обґрунтованість відне сення до складу податкового кредиту КПТМ "Каховтеплокомуненерго" за січень-вересень 2008 р. податку на додану вартість на загальну суму 364909,68 грн. (263943,41 + 100966,27). Так як до реєстру податкових накладних та декларацій Підприємством було включено 439170,00 грн., то необгрунтоване завищення податкового кредиту по розрахунках з ДП "Газ України" складає суму 74260,32 грн. (439170,00 - 364909,68), а не 97627,00 грн. як зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком ОДПІ про часткове заниження ПДВ в сумі 82735,32 грн., в тому числі 74260,32 грн. - по розрахунках з ДП "Газ України"; 7225,00 грн. - внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ, який раніше був вже включений до складу податкового кредиту згідно накладних ВАТ "Херсонгаз"; 417,00 грн. та 833,00 грн. - у зв'язку з подвійним включенням до складу податкового кредиту податкової накладної МП "Стаер" та ПФ "ЮПО". Штрафна санкція за таке заниження складає 41367,66 грн. (50%).

Враховуючи, що загальна сума донарахованого податкового зобов'язання по ПДВ складає за основним платежем - 254634,00 грн., а за штрафними санкціями - 138689,00 грн., суд дійшов до висновку про протиправність донарахування Підприємству 171898,68 грн. податкового зобов'язання по ПДВ (254634,00 грн. 82735,32 грн.) та штрафних санцій на суму 97321,34 грн. (138689,00 грн. 41367,66 грн.).

Зважаючи на вищевикладене, суд скасовує податкове повідомлення-рішення від 09.01.2009 р. № 0000022301/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 171898,68 грн. та за штрафними санкціями у сумі 97321,34 грн.

Щодо прийнятого Каховською ОДПІ рішення від 09.01.2009 р. № 000012301/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895,60 грн. згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", суд зазначає наступне.

За змістом акта перевірки від 26.12.2008 р. № 871/23-8/05449897 Каховською ОДПІ встановлено порушення КПТМ "Каховтеплокомуненерго" вимог п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення № 637). Станом на березень 2008 року гранична сума готівкових розрахунків між підприємствами протягом одного дня складає 10000 грн. Так, 20.03.2008р. підзвітна особа ОСОБА_4 на підставі видаткового ордера № 235/1 отримала з каси КПТМ "Каховтеплокомуненерго" готівкові кошти у розмірі 47970 грн. та внесла суму 44250 грн. до каси банку в рахунок оплати за придбання автомобіля ВАЗ 210994 згідно договору поставки № 1/1 від 21.03.2008 р., укладеного між ТОВ "Авто-Технологія" та позивачем. Пунктом 2.6 договору передбачено, що кошти за автомобіль перераховуються на рахунок ТОВ "Авто-Технологія" в ПАТ "ВТБ Банк" № 26008301004731 МФО № 321767. На підставі договору виписано рахунок-фактура № 146090-85 від 21.03.2008 р. Факт отримання КПТМ "Каховтеплокомуненерго" автомобіля марки ВАЗ 210994-20 підтверджено актом приймання-передачі № 3 від 21.03.2008 р., видатковою накладною № А-00010225 від 21.03.2008 р. та накладною № 198 від 30.04.2008 р. Залишок готівки в касі станом на 21.03.2008р. складав 1008,90 грн., ліміт залишку готівки в касі на 2008 рік встановлено в розмірі 10655,00 грн.

За висновками ОДПІ, позивачем допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 24603,90 грн. (44250,00 грн. 10000,00грн. + 100 ,90 грн. 10655,00 грн).

Також Каховською ОДПІ встановлено порушення п. 1.2, п. 3.1 Положення № 637 проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 2950,24 та порушення п. 2.11 Положення № 637 підзвітні особи звітували по виданим під звіт сумам без належним чином оформлених платіжних документів на суму 2950,24 грн.

На підставі наведеного, відповідачем 09.01.2009 р. прийнято рішенням №0000032301, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 52895,60 грн. згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", в тому числі 49207,80 грн. (200% від 24603,90 грн.) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі; 2950,24 грн. (100 %) за проведення розрахунків без належним чином оформлених документів; 737,56 грн. за звітування без документів (25 % від суми 2950,24 грн.)

Позивач не заперечує застосування штрафних санкцій у сумі 2950,24 грн. та 737,56 грн., а тому суд надає оцінку правомірності застосування штрафу у розмірі 49207,80 грн.

Як встановлено судом, оплата за придбаний автомобіль вартістю 44250 грн. здійснений шляхом внесення до каси банку ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк", отриманих ОСОБА_4 з каси КПТМ "Каховтеплокомуненерго" готівкових коштів в сумі 44250,00 грн. для оплати на рахунок продавця автомобіля в ПАТ "ВТБ Банк". Внесення зазначених коштів підтверджується квитанцією ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" № 24/1 від 21.03.2008 р. Згідно меморіального ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" № 24 від 21.03.2008 р. кошти в сумі 44250,00 грн. перераховані на рахунок ТОВ "Авто-Технологія" в ПАТ "ВТБ Банк" № 26008301004731 МФО № 321767.

У судовому засіданні представники позивача, посилаючись на приписи Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, зазначили, що операції з перерахування банками коштів на рахунок отримувача коштів за дорученням підприємства, яке внесло готівку в касу банку є безготівковими. Оскільки позивач вніс готівку в касу банку ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" для перерахування до іншого банку - ПАТ "ВТБ Банк" на рахунок постачальника товару, то такі операції для Підприємства є безготівковими.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу Інструкцією про касові операції у банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 р. № 337 (далі - Інструкція № 337) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин врегульовано порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями касових операцій у національній та іноземній валютах, взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань.

Відповідно до пункту 2.1. Положення № 637 підприємства, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси (п. 2.3. Положення № 637).

Згідно із п. 2.5 Положення № 637 підприємство може сплатити за придбаний товар шляхом внесення у банк готівки для подальшого її перерахування на поточний рахунок постачальника товарів і такі розрахунки для платників засобів є готівковими, а для одержувачів - безготівковими.

Як передбачено п. 2 гл. 2 р. ІІІ Інструкції № 337 прийом банком готівки від клієнтів для перерахування платежів на рахунки інших юридичних осіб здійснюється через каси банків за "Заявою про переказ готівки".

Після завершення прийому готівки клієнтові видається квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки в касу банку. Цей документ повинен містити: назва банку, який здійснював касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, що прийняв готівку, відбиток друку (штампу) або електронний підпис працівника банку.

Якщо в результаті вищезгаданого порівняння встановлений ліміт каси буде перевищений, то до підприємства - платника готівки можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звернення готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95, за перевищення встановлених лімітів залишку готівкових грошових коштів в касах на підприємство, що допустили порушення норм по регулюванню готівкового грошового обігу, накладається штраф в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

Аналіз положень наведених вище нормативних актів дає підстави для висновку, що у разі внесення підприємством у банк готівки для її подальшого перерахування на поточний рахунок постачальника товарів, то такі розрахунки для платника є готівковими, а за їх здійснення понад встановлену граничну суму 10000,00 грн., тобто понад встановлений ліміт, до такого платника готівки застосовуються штрафні санкції.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженою постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22 (далі Інструкція № 22) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників.

За змістом пункту 1.4. Інструкції № 22 безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що операції з внесення позивачем готівки в касу банку ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" для перерахування на рахунок постачальника товару в ПАТ "ВТБ Банк" є для позивача безготівковими, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норми спеціального законодавства, зокрема, пункт 2.5 Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637, відповідно до якого внесення платником готівки до каси банку для її подальшого перерахування постачальнику товара є готівковими розрахунками.

Таким чином суд погоджується із твердженнями ОДПІ про те, що позивачем порушено пункт 2.3. Положення № 637, а тому застосування до КПТМ "Каховтеплокомуненерго" штрафних санцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівкових грошових коштів в касах є правомірним.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування рішення від 09.01.2009 р. № 000012301/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895,60 грн., а відтак відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог КПТМ "Каховтеплокомуненерго".

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 227 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.01.2009 р. № 0000012301/0, яким КПТМ "Каховтеплокомуненерго" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1794366,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 864233,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 930133,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.01.2009 р. № 0000022301/0 в частині визначення КПТМ "Каховтеплокомуненерго" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 171898,78 грн. та за штрафними санкціями у сумі 97321,34 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 листопада 2015 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.1.