№ 53240296, 06.11.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5963/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюк І.В.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдинг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкову вимогу від 06.05.2015 р. № 137-23 на суму 490403,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.03.2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» в електронній формі подана податкова декларація по податку на додану вартість за лютий 2015 р., в ряд.30 якої задекларовано 479315 грн., а також заявою про бюджетне відшкодування у вищевказаній сумі на рахунок у банку. В подальшому, 16.04.2015 р. Товариством поданий уточнюючий розрахунок, в якому в ряд.30 задекларовано значення « 0» і, таким чином, позивач відмовився від бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Однак 06.05.2015 р. податковим органом видано податкову вимогу № 137-23 на суму 490403,74 грн., у т.ч. основний платіж 482367 грн., пеня 8036,74 грн. При цьому згідно розрахунку податковий борг, серед іншого, виник внаслідок вищевказаного уточнюючого розрахунку, в результаті чого контролюючий органі дійшов висновку про наявність податкового боргу з ПДВ в сумі 479315 грн., що не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки відповідне зобовязання у позивача не виникало. Крім того, частина боргу за вимогою становить заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток, а саме в розмірі 3052 грн., що також не відповідає приписам податкового законодавства. Так, позивачем відповідно до поданої 28.02.2015 р. податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 р., у складі якої було подано розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний двадцятимісячний період, з березня 2015 р. по лютий 2016 р. ТОВ «Ніка Трейндінг» зобовязано сплачувати 3052 грн. авансового внеску щомісячно. Зазначений обовязок позивачем виконувався вчасно та повному обсязі, у зв'язку із чим підстави виникнення боргу є необґрунтованими. Крім того, виставлена до сплати у спірній вимозі пеня обрахована з податкових повідомлень-рішень, які оскаржені позивачем в судовому порядку, у зв'язку із чим податкове зобовязання є неузгодженим, а отже й сплату пені контролюючий орган вимагати не може. Зважаючи на неправомірність оскаржуваної вимоги, позивач звернувся за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підставі підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що згідно картки особового рахунку станом на 30.04.2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» мало заборгованість в загальному розмірі 490403,74 грн., яка складалась з податку на додану вартість в сумі 487651,74 грн. (виник внаслідок подання підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на додану вартість); по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3052 грн. (у зв'язку із несплатою зобов'язань). Також в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що пеня в сумі 8036,74 грн. нарахована за грошовими зобовязаннями, збільшеними податковими повідомленнями-рішеннями №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.4, п.59.5 ст.59 ПК України з метою погашення податкового боргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено та направлено на адресу ТОВ «Ніка Трейдінг» податкову вимогу № 137-23 від 06.05.2015 р засобами поштового зв'язку 08.05.2015 р., яка була отримана платником податків 13.05.2015 р.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену податкову вимогу необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у звязку з наступним.

Згідно службової записки начальника відділу погашення заборгованостей ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 283 від 26.10.2015 р., станом на 06.05.2015 р. (дата формування податкової вимоги № 137-23 від 06.05.2015 р.) в картці особового рахунку (КОР) платника податків ТОВ «Ніка Трейдінг» значився податковий борг: 3052 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11024000), який виник внаслідок несплати поточних нарахувань згідно податкової декларації з податку на прибуток № НОМЕР_3 від 28.02.2015 р.; 487351,74 грн. по податку на додану вартість (КБК 14010100), який виник в сумі 479315 грн. згідно уточнюючого розрахунку № НОМЕР_4 від 17.04.2015 р. та нарахованої пені в сумі 8036,74 грн.

Судом встановлено, що 28.02.2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 р., у складі якої було подано розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Відповідно до зазначеного розрахунку, починаючи з березня 2015 р. по лютий 2016 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» повинно сплачувати 3052 грн. (ряд.23) авансового внеску щомісячно.

Відповідно до абз.4 п.57.1 ст.57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Згідно абз.10 п.57.1 ст.57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно наданої відповідачем копії картки особового рахунку ТОВ «Ніка Трейдінг» за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств (11024000), 30.04.2015 р. у позивача утворилась недоїмка по сплаті в розмірі 3052 грн.

При цьому відповідно до виписки ПАТ «Банк Восток» по рахунку ТОВ «Ніка Трейдінг» № 26008010287072 з 01.01.2015 р. по 29.10.2015 р., позивачем здійснено перерахування в сумі 3052 грн. 26.03.2015 р. о 16:36 год. Призначенням платежу вказано: 101;37608032; авансовий платіж з податку на прибуток за 2015 р; перераховано повністю в бюджет; в найменуванні кореспондента зазначено: ЄДРПОУ 38016923, 33111318700009 УДКСУ у м. Одесі Одеської області.

В судовому засіданні представники відповідача не заперечували факту сплати 26.03.2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» авансового внеску по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3052 грн., проте зазначили, що вищевказана сплата здійснена на невірний рахунок, у зв'язку із чим у картці особового рахунку платника податку обліковується відповідна недоїмка.

Вирішуючи спір, суд враховує, що фактично плата по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств була здійснена ТОВ «Ніка Трейдінг» 26 березня 2015 р., що підтверджується випискою ПАТ «Банк Восток» по рахунку ТОВ «Ніка Трейдінг» та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У даному випадку, як вбачається з установлених судом обставин справи, невірне зазначення платником рахунку по сплаті авансового внеску з податку на прибуток не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк. Оскільки у цьому конкретному випадку помилкове перерахування Товариством податку не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, то підстави для визначення (повторного) податкового зобовязання відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі К/9991/38036/12 № 2а/0570/21718/2011 від 08.08.2013 р.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що загальна сума, зазначена в спірній податкові вимозі, у складі містить пеню в розмірі 8034,74 грн., яка з його слів нарахована з узгоджених податкових зобов'язань, які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.12.2014 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Поряд із тим, судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржені ТОВ «Ніка Трейдінг» в судовому порядку (справи № 815/4600/15 та № 815/1680/15), а судові рішення на момент розгляду даної справи не набрали законної сили та по ним триває апеляційне судове провадження.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пп.14.1.174 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абз. «б» пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України).

Згідно із пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу II Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 N 953, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

На підставі пп. 2.1.2 п. 2.1 р. II зазначеної Інструкції нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що податкові зобовязання за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.12.2014 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, які оскаржені ТОВ «Ніка Трейдінг» в судовому порядку, є неузгодженими, включення контролюючим органом нарахованої пені по цим зобовязанням до податкової вимоги від 06.05.2015 р. № 137-23 на суму 490403,74 грн. є передчасними та неправомірним.

Крім того, судом встановлено, що 20 березня 2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» в електронній формі було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 р. У рядку 30 розділу IV «Погашення залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 р.» декларації ТОВ «Ніка Трейдінг» була задекларована сума залишку від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 479315 грн.

Також позивачем було у встановленому порядку подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої ТОВ «Ніка Трейдінг» просила перерахувати бюджетне відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 р. (ряд.30) в сумі 479315 грн. на рахунок підприємства у ПАТ «Банк «Восток».

16 квітня 2015 р. ТОВ «Ніка Трейдінг» було зареєстровано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в ряд.30 розділу IV «Погашення залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 р.» якого була задекларована сума залишку від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів, яка підлягає бюджетному відшкодування на рахунок платника у банку « 0,00 грн.».

Таким чином, ТОВ «Ніка Трейдінг» фактично відмовилось від бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте контролюючим органом відповідну суму обліковано як податкове зобовязання з податку на додану вартість.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже позивачем згідно викладених вище приписів законодавства була задекларована сума залишку відємного значення попередніх звітних податкових періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 479315 грн., і в подальшому на підставі ст.50 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування до 0,00 грн., тобто фактично платник податків відмовився від бюджетного відшкодування відємної суми податку на додану вартість. У зв'язку із цим така сума на підставі пп. «в» п.200.4 ст.200 ПК України має обліковувати у складі податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.7 п.6 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, у рядку 30 вказується сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 4 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)).

Рядок 30 заповнюється, якщо відповідно до пп. "б" п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ непогашені залишки від'ємного значення ПДВ минулих періодів (до 01.02.2015 р.) заявлені до відшкодування на банківський рахунок.

До рядка 30 переносять значення з рядка 3 таблиці 2 додатка Д2 до декларації.

Значення рядка 30 має відповідати показнику рядка "Усього, в т.ч." графи 13 таблиці 1 додатка Д2 до декларації.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, задекларована у рядку 30 декларації (рядку 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)), відображається в інформаційній системі органів Державної фіскальної служби аналогічно показнику рядка 23.2. У свою чергу, сума, зазначена в ряд.23.2 зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2).

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити причини виникнення у ТОВ «Ніка Трейдінг» податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 479315 грн. в аспекті подання платником податку уточнюючого розрахунку, відповідно до якого позивач відмовився від бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вищевказаній сумі. Так, представник відповідача лише послався на те, що відповідні відомості обліковують у картці особового рахунку платника податку, що й слугувало підставою для включення цієї суми до спірної податкової вимоги.

Відповідно до вимог Податкового та Митного кодексів України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», інших нормативно-правових актів розроблено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765.

Згідно п.3 розд. І Порядку № 765 інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, обєднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 розд. І Порядку № 765).

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи (п.7 розд. І Порядку № 765).

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо (п.11 розд. І Порядку № 765).

Згідно з п.1 розд. ІІ Порядку № 765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації (п.13 розд. ІІ Порядку № 765).

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. Нарахування узгоджених сум грошових зобовязань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобовязання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання (п.4 розд. ІІІ Порядку № 765).

Аналізуючи вищенаведене нормативне регулювання та посилання відповідача на відомості з картки особового рахунку ТОВ «Ніка Трейдінг», суд враховує, що картка особового рахунку лише дублює окремі показник податкового обліку, а відомості цього програмного продукту податкової інспекції самі по собі не можуть бути підставою для прийняття рішень про будь-які донарахування податкових зобов'язань. При цьому Порядок № 765 встановлює обовязок структурних підрозділів органів фіскальної служби здійснювати контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає обґрунтованими дії контролюючого органу щодо виставлення ТОВ «Ніка Трейдінг» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 479315 грн., яке за своєю сутністю в даному випадку є від'ємним значенням, від бюджетного відшкодування якого позивач відмовився. При цьому облікування цієї суми в якості заборгованості в картці особового рахунку, яка ведеться територіальним органом фіскальної служби, жодним чином не вливає на природу цієї суми.

Згідно з пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Таким чином, податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов'язку та виникнення у нього податкового боргу.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваної податкової вимоги діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ніка Трейдінг» обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у звязку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдинг» задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.05.2015 р. № 137-23.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2015 р.

Суддя І.В. Завальнюк

.