Справа № 755/15929/15-п
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бартащук Л.П., розглянувши матеріал, що надійшов з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, працюючого директором ТОВ «МАЙНАУ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, - 19 червня 2015 року під час перевірки ТОВ «МАЙНАУ», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, було встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139, а також п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2755 - VI зі змінами та доповненнями (акт перевірки від 19.06.2015 року № 755/26-53-22-05-21/35217308).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Марків Н.В. подали письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, просили закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, надали ухвалу про порушення провадження у справі Окружним адміністративним судом м. Києва на підтвердження факту оскарження рішень і дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідно до вимог ст. 56.1 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ст. 56.17.5 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до вимог ст. 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Таким чином, податкові зобов'язання є неузгодженими, і до остаточного вирішення цього спору, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності, і відповідно бути підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності, а тому справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України.
Керуючись ст. ст. 163-1, 247, 283-285, 289, 291, 294, 303 КУпАП України, суд -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя:
The court decision No. 52970028, Dnipro District Court of Kyiv City was adopted on 14.09.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 755/15929/15-п. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: