ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
28 жовтня 2015 року Справа № 808/5922/15 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача Волтера О.В.
представника відповідача Лисенко С.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»
до: Запорізької митниці ДФС
про: визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
та вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (далі - ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Запорізької митниці ДФС по скасуванню рішення № 112050000/2012/000571/2, визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України сум надмірно сплачених митних платежів та зобов'язання підготувати та направити висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для надання можливості перенесення змісту заяви про зміну предмету позову до заяви про зміну підстав позову.
Підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження в адміністративній справі або має право зупинити провадження, визначені статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту четвертого частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язкі.
Вислухавши думку представника відповідача з приводу заявленого клопотання, яка заперечила проти його задоволення та вважала, що представник мав достатньо часу для підготовки заяви про зміну позовних вимог, та враховуючі ті обставини, що провадження в адміністративній справі відкрито 30.09.2015, судовий розгляд справи неодноразово відкладався для надання представнику позивача можливості підготувати заяву про зміну позовних вимог та подати її із додержанням вимог статей 106 і 137 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що представник позивача недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, що призводить до безпідставного затягування вирішення справи, у зв'язку з чим заявлене клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження в адміністративній справі.
Ухвала оскарження не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя С.М. Каракуша
The court decision No. 52869480, Zaporizhzhia District Administrative Court was adopted on 28.10.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 808/5922/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: