ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42801/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року,
в с т а н о в и в:
Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі – Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI, в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи наведене, до касаційної скарги скаржником не додано документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без руху.
Встановити Міжрегіональному головному управлінню Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги (з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху). Моментом отримання даної ухвали вважається день вказаний у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Попередити особу, яка подала касаційну скаргу, що в разі не усунення недоліків касаційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Веденяпін
The court decision No. 52306802, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 08.10.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 826/9056/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: