КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________
Справа № 688/5367/14-ц
Провадження № 22-ц/792/582/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
у складі: головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Фанди В.П., Спірідонової Т.В.
при секретарі: Дорощук О.М., Лапку Ю.В.
з участю: апелянта ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 лютого 2015 року, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 7.06.2013 року уклала з ОСОБА_1 договір довічного утримання, згідно якого передала їй у власність жилий будинок з надвірними спорудами, відповідач зобов'язалась довічно забезпечувати її повним матеріальним утриманням, харчуванням, доглядом.
Відповідач свої зобов'язання не виконувала.
У зв'язку з цим, позивач просила суд визнати, що відповідач не виконувала свої обов'язки передбачені п. п. 5-6 договору довічного утримання від 7.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та розірвати договір.
Рішенням Шепетівського міскрайонного суду від 2 лютого 2015 року позов задоволено.
Договір довічного утримання укладений 7.06.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - розірвано.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
______________
Головуючий у першій інстанції: Босюк В.А. Категорія:19,22
Доповідач: Купельський А.В.
Посилається на те, що суд першої інстанції не допитав свідків, які могли б надати свідчення щодо догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_4, а свідчення допитаних у судовому засіданні осіб перекрутив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. До участі у справі залучено її правонаступника в порядку спадкування за заповітом - ОСОБА_6.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема, на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 7 червня 2013 року укладено та посвідчено приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу договір довічного утримання (далі Договір) між ОСОБА_4 (Відчужувач) з однієї сторони та ОСОБА_1 (Набувач) з другої сторони (а. с. 5-6). Згідно п. 1 ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_1 належний їй на праві приватної власності жилий будинок з належними до нього надвірними спорудами, жилою площею 49,0 кв.м. та загальною площею 139 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, взамін чого відповідач зобов'язується надавати позивачу довічне матеріальне забезпечення.
Пунктами 5, 6 Договору передбачено, що обов'язок Набувача по наданню Відчужувачеві довічного забезпечення визначається у вигляді: повного матеріального утримання, забезпечення харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберігання її права безоплатного довічного користування та проживання у відчужуваному будинку. Вартість матеріального забезпечення визначена в розмірі 400 грн. на місяць.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач довела обставини невиконання договору відповідачем.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Так, всупереч ст.. 750 ЦК України та п.п. 5-6 договору довічного утримання від 7.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, остання поселила в будинок свою сім'ю у складі шести осіб, без конкретного визначення частини помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
З досліджених в судовому засіданні документів, наданих в судове засідання (а. с. 120 -132) вбачається, що ОСОБА_4 залишила своє помешкання по АДРЕСА_1, і до смерті проживала в будинку своєї доньки - ОСОБА_6, яка купувала їй ліки у зв'язку з її хворобою та оплатила витрати на її поховання.
З пояснень свідків в судовому засіданні встановлено, що всупереч укладеного між сторонами договору відповідач, як набувач майна не виконувала зобов'язань щодо забезпечення позивача їжею, ліками, необхідною медичною допомогою та доглядом, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнили позов відчужувача про розірвання договору довічного утримання.
Посилання апелянта на порушення прав відповідача, що полягало в тому, що суд першої інстанції не допитав свідків, які могли б надати свідчення щодо догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_4, було розглянуто в суді апеляційної інстанції.
Допитані в судовому засіданні апеляційного суду в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 висновків суду не спростували і підтвердили неналежне виконання відповідачкою умов договору.
Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта на те, що суд в рішенні перекрутив свідчення допитаних у судовому засіданні осіб. Зазначене посилання є неконкретним та є переоцінюванням змісту пояснень свідків.
Відповідач не надала суду конкретних письмових доказів піклування за ОСОБА_4 та виконання договору довічного утримання.
Посилання апелянта як на доказ виконання умов договору на нотаріально завірене пояснення ОСОБА_9, судом до уваги не приймається. Відповідач не надав в підтвердження цих пояснень актів обстеження побутових умов проживання ОСОБА_4
Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 неналежно виконувала обов'язки за укладеним з ОСОБА_4 договором довічного утримання, а відтак обґрунтовано розірвав договір довічного утримання.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду А.В. Купельський
The court decision No. 52226543, Khmelnytskyi Regional Court of Appeal was adopted on 06.10.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 688/5367/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: