Court ruling № 52083236, 08.10.2015, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"08" жовтня 2015 р. Справа № 917/1412/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" (вх.№4776 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.09.2015р. у справі № 917/1412/15,

за позовом фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", с.Бовбасівка, Хорольський район, Полтавська область,

до Приватного підприємства "Крем-Сталь", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 53038,74 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Крем-Сталь" про стягнення 17679,41грн. процентів та 35359,33грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу від 17.02.2015р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.09.2015р. у справі №917/1412/15 (суддя Кльопов І.Г.) в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.09.2015р. у справі №917/1412/15 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Разом з матеріалами апеляційної скарги подано клопотання про витребування у відповідача невід’ємної частини договору – екземпляр акту прийому-передачі дизельного палива від 29.05.2015р. Приватного підприємства "Крем-Сталь" (вх.№13766 від 05.10.2015р.).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення вказаної апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням знесених змін та доповнень до нього станом на момент подання апеляційної скарги, ставка судового збору, що справляється за подання апеляційної скарги на рішення суду, становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, заявником на підтвердження сплати судового здору у встановленому порядку та розмірі було подано квитанцію від 02.09.2015р. № 1Р0286 на суму 609,00 грн. та від 25.09.2015р. № 2Р25286 на суму 609,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Приписами цієї Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У доданій скаржником до апеляційної скарги квитанції №1Р0286 від 02.09.2015р. у графі "Призначення платежу" внесено виправлення щодо дати винесення оскаржуваного рішення та номеру справи, в межах якої було подано апеляційну скаргу, у зв’язку з чим не вбачається можливим встановити відповідні відомості.

Відповідно до п. 2.9 вказаної Інструкції банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

Крім того, частиною 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як встановлено судовою колегією, надана скаржником квитанція від 02.09.2015р. №1Р0286 про сплату судового збору, яка не перелічена в додатках до поданої апеляційної скарги, містить дату її сплати, яка передує даті прийняття оскаржуваного рішення, що підтверджується актом Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015р. №11-45/ 521/1.

При цьому, судовою колегією при перевірці зарахування до Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги не було встановлено відповідних відомостей за вказаним платіжним документом.

З огляду на викладене, враховуючи визначений статтею 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги, а також неналежним чином оформлену квитанцію №1Р0286 від 02.09.2015р., яку не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником в порушення приписів ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом у разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, в тому числі, квитанція від 02.09.2015р. № 1Р0286, від 25.09.2015р. № 2Р25286, всього на 6 арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.