Court ruling № 51907, 27.07.2006, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області У Х В А Л А

27.07.06 р. № 02-07/218

Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши заяву

кредитора - управління Пенсійного фонду України в Знам”янському районі, 27400, Кіровоградська область, м. Знам”янка, вул. Свердлова, 16,

до боржника – дочірнього підприємства “Будівельник” (далі – ДП “Будівельник”), 27400, Кіровоградська область, м. Знам”янка, вул. Фрунзе, буд. 101

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

У заяві управління Пенсійного фонду України в Знам”янському районі про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 52 Закону щодо ДП “Будівельник” не вказані докази та обставини, що підтверджують наявність у цього підприємства ознак відсутнього боржника, достатніх для порушення справи про банкрутство.

У заяві зазначено, що боржник не звітує до управління Пенсійного фонду України в Знам”янському районі з вересня 2005 року, ДП “Будівельник” має заборгованість до Пенсійного фонду України по фінансових санкціях, які застосовані згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Дана заборгованість підтверджується рішенням № 209 від 14.12.2005 року, узгодженим з боржником. Вказане рішення неодноразово направлялося на виконання до органів ДВС, але повернулося згідно Закону України “Про виконавче провадження” в зв”язку з відсутністю боржника за юридичною адресою.

Факт неподання боржником звітності до Пенсійного Фонду України суддею до уваги не приймається, оскільки така звітність не є податковою звітністю, а для порушення справи про банкрутство по ст. 52 Закону має значення неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (далі –Закон про державну реєстрацію) від 15.05.2003 року, який набрав чинності з 01.07.2004 року, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження про юридичну особу мають міститися в Єдиному державному реєстрі. Запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу вноситься державним реєстратором до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному ч. 6 ст. 19 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону про державну реєстрацію якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою .

Отже, відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням має бути підтверджено витягом або довідкою з Єдиного державного реєстру. До заяви кредитора такі докази не додані.

Докази на підтвердження наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, також кредитором не подані.

Згідно зі статтею 7 Закону заява про порушення провадження справи про банкрутство подається кредитором у письмовій формі, підписується керівником кредитора і повинна містити найменування боржника, його поштову адресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, іх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог Закону.

В заяві кредитора зазначено найменуванням боржника: Дочірнє підприємство «Будівельник» (ідент. код 30503481), а згідно з доданими до заяви документами, в тому числі довідкою № 4942 від 14.09.1999 року Кіровоградського обласного управління статистики та Свідоцтвом про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, найменуванням юридичної особи, що має ідент. код 30503481, визначено: Будівельно-монтажне дочірнє підприємство «Будівельник» ВАТ «ПМК-144».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону відсутність в заяві кредитора повного найменування боржника є підставою для повернення заяви і доданих до неї документи без розгляду.

Тому на підставі ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 52 Закону, ст. 4-1, п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України заява кредитора і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву № 2326/07-22 від 24.07.2006 року управління Пенсійного фонду України в Знам”янському районі про порушення справи про банкрутство щодо дочірнього підприємства “Будівельник” та додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя Н.М. Коваленко