Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
СПРАВА № 1-79/2010
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - Гриценко П.П.
при секретарі - Черткової І.Є. за участю: прокурора - Картуз А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1. гр-н України, народився в м.Вихорєвка Братського району Іркутської області. РСФСР, не одружений, ніде не працює, мешканець м.Путивль, вул.Ковпака, 1/3, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий
в скоєнні злочину передбаченого ч.З ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1, 20.05.2010 року, близько 10 години, в стані алкогольного спяніння, з метою викрадення автозапчастин для послідуючої здачі на метатобрухту. підійшов до господарства громадянки ОСОБА_2П, по пров.Шевченко, 24 в м.Путивль, достовірно знаючи, що останньої вдома немає та в приміщенні літньої кухні знаходяться автозапчастини - переліз через паркан,, проник на подвіря, а потім, в незакрите приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав автозапчастини до автомобілю ВАЗ 21011 - блок циліндрів, комплект поршнів, комплект поршневих кілець, комплект поршневих пальців, два колінчатих вали, масляний насос та привід до масляного насосу, а всього на суму 944 грн. 16 коп., які належали потерпілому ОСОБА_3 Викрадені автозапчастини здав як металобрухт невстановленим особам циганської національності.
Сам підсудний ОСОБА_1 вину свою повністю визнав і суду показав, що дійсно він є знайомим гр.ОСОБА_2 та неодноразово бував на її подвірї та в будинку і знав, шо в приміщенні літньої кухні зберігаються автозапчастини її колишнього чоловіка ОСОБА_3
2 л05.2010 р., близько 10 години, після розлиття спиртних напоїв, знаючи, що його знайома ОСОБА_2 відлучилася з дому, приїхав на велосипеді до її подвіря, переліз через паркан, зайшов до літньої кухні через незаперті двері звідки таємно викрав різні автозапчастини і, зложивши їх в сумку, відвіз до осіб циганської національності які за його вказівкою чекали на нього.
ЦІ злочинні дії підсудного ОСОБА_1М суд кваліфікує за ч.З ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
При визначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який вину свою повністю визнав, посередньо характеризується, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий.
Те, що підсудний кається у скоєному, завірив потерпілого про добровільне відшкодування заподіяної шкоди, потерпілий просить суд суворо його не карати, суд визнає за обставини, що помякшують його покарання.
Те, що підсудний скоїв злочин в стані алкогольного спяніння, суд визнає за обставину, що обтяжує його покарання.
Враховуючи такі дані за особу підсудного, а також те, що останній ніде не працює, щиро покаявся у скоєному, на протязі досудового слідства співпрацював з слідством, потерпілий до нього претензій немає, розмір та значимість викраденого і характер скоєного злочину - ці обставини суд визнає як такі, що помякшують його покарання та | істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому вважає за можливе призначити йому покарання не повязане з позбавленням волі, перейшовши до іншого! більш мякого виду основного покарання не зазначеного в санкції ч.З ст.185 КК України, тобто примінивши положення ст.69 КК України, - у виді обмеження волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання піді вартою.
Речові докази у справі - велосипед «Славутич - АПШБ», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Путивльського РВ ГУМВС України в Сумській області (а.с.86)- повернути його власнику ОСОБА_4.
Підлягають стягненню з підсудного судові витрати за проведення товарознавчої експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-
3АСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.З ст.185 КК України і призначити йому покарання, з приміненням ст.69 КК України, у виді обмеження волі строком на два роки.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою і направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши його з-під варти при прибутті до місця відбування покарання і строк відбування покарання відраховувати з моменту його прибуття і постановки на облік у виправному центрі, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 14 липня 2010 року до часу звільнення з-під варти, виходячи з положень, передбачених ст.72 КК України.
Речові докази у справі - велосипед «Славутич - АОЛІБ», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Путивльського РВ ГУМВС України в Сумській області (а.с.86)- повернути його власнику ОСОБА_4
Стягнути з ОСОБА_1 412 грн. 80 коп. - судових витрат за проведення товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ, перерахувавши їх в НДЕКШ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво, платника податку 25756800 ІПН 255748918191.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку
Вирок є оригіналом і виготовлений особисто в нарадчій кімнаті.
Суддя підпис:
Копія вірна:
ОСОБА_5Гриценко
Путивльського районного суду
The court decision No. 51619451, Putyvlskyi District Court of Sumy Oblast was adopted on 14.07.2010. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 1-79/10. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: