Court ruling № 50191910, 14.09.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 вересня 2015 року Справа № 918/22/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Грека Б.М.,суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_3на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 рокуу справі№ 918/22/14за позовомВідкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"до Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області; Здолбунівська міська рада,провизнання права власності на нерухоме майно,та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"доВідкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"провизнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 31.08.2015 року звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику з огляду на наступне.

Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

До касаційної скарги скаржником додана квитанція № 0.0.428719095.1 від 31.08.2015 року відповідно до якого судовий збір сплачено в сумі 1279,00 грн.

Предметом спору у даній справі (а також предметом оскарження в касаційній інстанції) є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу.

Відповідно до пункту 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно прохальної частини касаційної скарги (копія залучена до матеріалів справи) скаржник просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі, а тому судовий збір за подання касаційної скарги повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

В матеріалах справи міститься дублікат наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 05.07.2001 № 252 (а.с.19, т.1), в якому наведено перелік спірного майна та його залишкову (балансову) вартість станом на 01.12.1993 р. в карбованцях (а.с. 20-21, т.1).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках" підприємствам і організаціям усіх форм власності, включаючи бюджетні установи та організації (необхідно), провести до 1 липня 1996 року індексацію балансової вартості основних фондів (крім житла), за індексами, визначеними Міністерством статистики на 1 жовтня 1995 року. Індексації підлягають наявні основні фонди, що перебувають на балансі підприємств, установ і організацій за станом на 1 квітня 1996 року.

Отже, при розрахунку суми судового збору потрібно враховувати вартість спірного майна (яка визначена у карбованцях) з урахуванням його індексації.

До матеріалів касаційної скарги додана копія свідоцтва (залучена до матеріалів справи) згідно до якого вартість тільки будівлі матеріального складу - ангар № 1 (який є складовою частиною цілісного майнового комплексу) складає 81800 грн.

Оскільки предметом спору, як зазначено вище, є майно цілісного майнового комплексу, а скаржник в своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року повністю, то квитанція № 0.0.428719095.1 від 31.08.2015 року не може бути належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому розмірі, а тому касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111-3Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року у справі № 918/22/14 не приймати до розгляду та повернути скаржнику.

Повернути з Держаного бюджету України ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) грн. сплачений за квитанцією № 0.0.428719095.1 від 31.08.2015 року, за подання касаційної скарги.

Головуючий Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д. С. Кривда